Клевань

КЛЕ́ВАНЬ  — селище міського типу Рівненського району Рівненської області. Знаходиться на р. Стубла (притока Горині, бас. Дніпра), за 20 км від Рівного. Площа 55 км². Насел. 7470 осіб (2001, складає 81 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, поляки, євреї, білоруси. На тер. сучас. с-ща виявлено залишки поселення доби бронзи та давньорус. городища. Низка дослідників ототожнює К. з насел. пунктом, який згадується під 1113 у «Повісті минулих літ» як Коливань. Від серед. 14 ст. — у власності Ґедиміновичів, від 1458 — Чарторийських. 1495 М. Чарторийський збудував побл. К. кам’яний замок. Після Люблін. унії 1569 увійшла до Луцького пов. Волин. воєводства Речі Посполитої. Згодом набула статусу міста. 1630 тут збудовано кам’яний костел і разом із реконструйованим замком передано колегії єзуїтів. 1652 К. зруйнована татар. військами. 1654 надано Маґдебур. право та привілей на проведення 2-х ярмарків на рік. У 18 ст. була невеликим торг. містечком. Внаслідок 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. Після вигнання 1773 єзуїтів замок пустував. 1817 К. Чарторийський перебудував його, зокрема на місці сх. стіни були збудовані 2 флігелі (до 1831 діяло училище). 1834 з Луцька до К. переведено г-зію, однак тут вона функціонувала недовго, до 1839 (відтоді — у Рівному). Від 1860 К. — у власності держави. Від 1866 — волос. центр. 1867 відкрито початк. школу, 1877 з с. Дермань (нині Дермань Друга Здолбунів. р-ну) переведено духовне училище. Збільшенню чисельності насел. м-ка, пожвавленню його екон. розвитку сприяло прокладення залізниць Київ–Брест-Литовський і Степань–К. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від 1940 — смт. 1940–62 — райцентр. У 1930-х рр. працювали 4 тартаки, гарбарня, 2 цегел. заводи, кравец. майстерня, 2 млини, майстерня з виготовлення запас. частин для с.-г. машин. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти знищили євр. громаду К. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. 1947 під час операції «Вісла» виселено усіх поляків. 1959 мешкало бл. 3,8 тис., 1970 — 7,8 тис., 1979 — 8,4 тис., 1999 — 9,3 тис. осіб. Нині у смт працюють ВАТ «Клеван. деревооброб. комбінат», ТОВ «Колор СІМ», лісозавод «Промінь», лісгосп, нафтобаза. У К. — 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, профес. ліцей, спец. заг.-осв. школа, допоміжна школа, школа-інтернат для дітей з вадами зору; Будинок культури, Нар. дім, б-ка, Будинок школяра, муз. школа; центр. рай. лікарня, шпиталь для інвалідів 2-ї світової війни, рай. СЕС; відділ. 2-х банків. Є парк-пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення. Реліг. громади: 2 — УПЦ КП, 2 — УПЦ МП, РКЦ, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Пам’ятки історії та архітектури: замок (1475), Благовіщен. костел (1610–30), церква Різдва (1777) та дзвіниця (1844). Встановлено пам’ятники І. Франку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак воїнам ОУН–УПА. Серед видат. уродженців — лікар-хірург О. Савчик, бандурист В. Васильківський. З К. пов’язані життя та діяльність поета-гумориста Р. Солоневського та журналіста В. Боденчука.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю