ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Янгель Михайло Кузьмич

Я́НГЕЛЬ Михайло Кузьмич (25. 10(07. 11). 1911, с. Зирянова Іркутської губернії, Росія, нині затоплене Усть-Ілімським водосховищем — 25. 10. 1971, Москва) — конструктор ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1960), академік АН УРСР (1961) і СРСР (1966). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1959, 1961). Ленінська премія (1960). Державна премія СРСР у галузі науки і техніки (1967). Золота медаль імені С. Корольова АН СРСР (1970). Дід Я. по батьковій лінії був висланий із Чернігівської губернії до Сибіру на каторгу, а потім залишений там на вічне поселення. Закінчив Московський авіаційний інститут (1937), Академію авіаційної промисловості СРСР (Москва, 1950). Працював у КБ авіаконструкторів М. Полікарпова (1935–44), А. Мікояна (1944–45), В. М’ясищева (1945–46). Брав участь у розробленні літаків І-153, -180, -185, ТІС, модернізації літака По-2. У 1950–51 — начальник відділу, 1951–52 — заступник головного конструктора С. Корольова, 1952–53 — директор, 1953–54 — головний інженер ОКБ-1 НДІ-88 (м. Калінінград, нині Корольов Московської обл.); від 1954 — начальник і головний конструктор КБ «Південне» (Дніпропетровськ, нині Дніпро; від 1991 — імені М. Янгеля). Засновник нового напряму в ракетній техніці, що ґрунтується на використанні висококиплячих компонентів палива й автономної системи управління, завдяки чому вдалося підвищити боєготовність ракет стратегічного призначення. Керував розробленням ракет Р-11 (8А61), -12 (8К63), -14 (8К65), -16 (8К64), -36 (8К67), що тривалий час складали основу Ракетних військ стратегічного призначення СРСР, ракетного блоку місячного корабля комплексу Н1-Л3. На базі бойових ракетних комплексів 1954–71 створено ракети-носії для штучних супутників Землі серій «Космос», «Циклон», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина». Його ім’ям названо кратер на Місяці, астероїд, пік на Памірі, вулиці у Києві, Дніпрі (також встановлено погруддя і меморіальну дошку), Вінниці та інших містах колишнього СРСР, Харківський інститут радіоелектроніки (1982–93). У 1977 Президією АН УРСР засновано премію імені М. Янгеля. 2002 і 2011 «Укрпошта» видала марки, 2011 Національний банк України — ювілейну монету, присвячені йому.

Рекомендована література

  1. Стражева И. Тюльпаны с космодрома. Москва, 1978;
  2. Платонов В. П., Горбулин В. П. Михаил Кузьмич Янгель. К., 1979;
  3. Сборник воспоминаний о Михаиле Кузьмиче Янгеле. Дн., 1991;
  4. Руденко О. П., Хорольський О. В., Комеліна В. І. Михайло Кузьмич Янгель — головний конструктор ракетно-космічних систем // Питання історії науки і техніки. 2012. № 3.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лют. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
конструктор ракетно-космічної техніки
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77810
Вплив статті на популяризацію знань:
120
Бібліографічний опис:

Янгель Михайло Кузьмич / В. В. Пилипенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77810.

Yanhel Mykhailo Kuzmych / V. V. Pylypenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-77810.

Завантажити бібліографічний опис

Дупліщев
Людина  |  Том 8  |  2008
В. М. Паппо-Користін
Конюхов
Людина  |  Том 14  |  2014
В. В. Пилипенко
Недайвода
Людина  |  Том 23  |  2021
Б. Г. Лапідус, О. В. Савченко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору