Маврін Олександр Олександрович
Визначення і загальна характеристика
МА́ВРІН Олександр Олександрович (10. 01. 1963, м. Керч, АР Крим) — історик. Доктор історичних наук (2019). Закінчив Сімферопольський університет (1987). Відтоді учителював у Керчі та викладав у Сімферопольському музичному училищі; 1994–96 — помічник директора з науково-організаційної роботи, 1996–99 — учений секретар, від 2000 — заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ (Київ). Здійснює наукову та науково-організаційну діяльність у галузі історії, теорії і методики археографії, проблем джерелознавства; організовує міжнародну співпрацю в сфері історико-культурологічних досліджень, археографічних та джерелознавчих розробок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Особливості формування джерельної бази гуманітарних досліджень в Україні: виклики часу і відповіді вітчизняної науки // Інститут укр. археографії та джерелознавства НАНУ. К., 2011; До історії української археографії: деформації джерела, «спротив матеріалу» і трансформаційні процеси (1940-ві — 1980-ті роки) // Рукописна та книжкова спадщина України. 2018. Вип. 22; Розвиток теорії і методики української радянської археографії в 1960-ті роки в загальносоюзному контексті // Сіверянський літопис. 2018. № 1–2; Неочікувані здобутки втраченого часу: теорія і методика археографії в УРСР (40-ві — 80-ті роки ХХ ст.). К., 2018; Історіософія та археографія Омеляна Пріцака // Східний світ. 2019. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
