ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Коксохімічна промисловість

КОКСОХІМІ́ЧНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – підгалузь чорної металургії, підприємства якої здійснюють хімічну переробку кам’яного вугілля шляхом коксування (нагрівання без доступу повітря). Має комплексоутворювал. значення: на її базі організовують виробництва з переробки кокс., домен. газів, фенолів, смол тощо. Як самос. галузь виокремилася наприкінці 19 ст. Осн. продукцією є кокс, кокс. газ, хім. продукти коксування. Першу плавку чавуну повністю на коксі здійснено на поч. 18 ст. у Великій Британії. У Рос. імперії пром. виробництво коксу розпочалося у 1880-х рр. в Україні на Юзів. (нині Донецьк) заводі. У дорев. Росії 1913 випущено 4,4 млн т коксу (з них 99,5 % – в Україні). Осн. сировина – кокс. вугілля Донецького кам’яновугільного басейну. У довоєнні роки докорінно реконструйовано діючі й збудовано нові коксохім. заводи у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі (обидва – Дніпроп. обл.), Запоріжжі, Горлівці, Єнакієвому, Жданові (нині Маріуполь), Макіївці (усі – Донец. обл.), Ворошиловську (нині Алчевськ Луган. обл.). 1940 в УРСР вироблено 15,7 млн т коксу. Високими темпами К. п. розвивалася в країні і у післявоєнні роки. 1979 у складі ВО «Укркокс» Міністерства чорної металургії УРСР діяли 15 коксохім. заводів, серед найбільших – Авдіївський коксохімічний завод, Криворізький коксохімічний завод та Ясинівський коксохімічний завод. У рад. часи в СРСР побудовано низку нових коксохім. заводів, які увійшли до складу металург. комбінатів, зокрема у містах Магнітогорськ, Кузнецьк, Нижній Тагіл, Орськ (усі – РФ), Руставі (Грузія). Значно розширено сировинну базу К. п. Від 1971 СРСР посідав 1-е м. у світі, частка України у заг.-союз. обсязі виробництва коксу становила 43,3 % (1988). У 1960–70-х рр. виготовлення коксу в УРСР зросло у 1,4 раза, покращилася якість коксу, організовано виробництво нових хім. продуктів коксування, підприємства К. п. країни оснащено потуж. високопродуктив. динасовими батареями з високим рівнем механізації і автоматизації вироб. процесів, повним уловлюванням газу й хім. продуктів. Їх скооперовано із підприємствами чорної металургії, вугіл. та хім. пром-стей, що забезпечило рац. використання кокс. газу. У К. п. значно зросла концентрація виробництва. Якщо 1960 в УРСР середня потужність одного заводу становила 2 млн т коксу щороку, то 1979 – 2,8 млн т. Осн. частину валового коксу використовують для потреб чорної металургії (бл. 70 %), частину продукції експортують (переважно у сх.-європ. країни). 2007 в Україні при виробництві 18,7 млн т домен. коксу використано 28,1 млн т вугіл. концентратів (частка укр. вугілля становила 66,5 %). Заплановане виробництво чавуну в Україні у свою чергу вимагає збільшення виробництва коксу від 28 млн т у 2007 до 41 млн т у 2015. Гол. напрямами подальшого розвитку К. п. є оновлення парку кокс. батарей за рахунок будівництва потуж. нових і реконструкції низки діючих; комплексна механізація і автоматизація вироб. процесів; впровадження дистанцій. та програм. керування кокс. машинами; розширення вугіл. сировин. бази; інтенсифікація існуючих і впровадження нових процесів коксування; здійснення заходів щодо охорони водного й повітряного басейнів від забруднення. Проблемами розвитку К. п. в Україні займаються Держ. інститут з проектування підприємств коксохім. промисловості «Діпрококс» (Харків) та ін. суміжні установи.

Літ.: Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980; Глушенко И. М. Химическая технология горючих ископаемых. К., 1985; Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Ошовський В. В., Білецький В. С. Основи хімії і фізики горючих копалин. Д., 2008.

М. М. Толстой

Рекомендована література

  1. Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980;Google Scholar
  2. Глушенко И. М. Химическая технология горючих ископаемых. К., 1985;Google Scholar
  3. Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Ошовський В. В., Білецький В. С. Основи хімії і фізики горючих копалин. Д., 2008.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Коксохімічна промисловість / М. М. Толстой // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-8078

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

13-й

Дата виходу друком тому:

2013

Дата останньої редакції статті:

2013

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Господарство

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

8078

Кількість переглядів цього року:

75

Схожі статті

Гуцульська порода коней
Господарство  | Том 6 | 2006
Ю. П. Стефурак
Деревообробна промисловість
Господарство  | Том 7 | 2007
В. С. Бондар
Добувна промисловість
Господарство  | Том 8 | 2008
О. М. Фащевська

Нагору