КО́ЗІН Яків Дмитрович (01. 11. 1896, станиця Нижнє-Чарська, нині Ростов. обл., РФ, за ін. даними — 18. 11. 1896, м. Астрахань, Росія — 18. 02. 1973, Сімферополь) — геолог, фізикогео­граф, мистецтво­знавець, художник. Доктор геол.-мінерал. (1947) і біол. (1956) н., професор (1949). Член СХ УРСР (1940). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Азерб. університет (1928) і нафт. ін­ститут (1932; обидва — Баку). Працював 1918–20 в Астрахан. худож. майстернях. 1935–41 — за­ступник декана, декан геол.-розв. факультету Бакин. індустр. ін­ституту; від 1941 — у системі АН СРСР: 1941–46 — вчений секр. Азерб. філії (Баку), 1947–50 — за­ступник директора Крим. бази, 1950–54 — за­ступник, 1954–56 — голова Президії Крим. філії. Водночас 1950–73 — проф. кафедр фіз. гео­графії та заг. ґрунто­знавства Крим. пед. ін­ституту (усі — Сімферополь). Наукові дослідже­н­ня присвяч. палеогео­графії Ка­спій. і Чорного морів, мінерал. ресурсам Криму. Здійснював про­гнозува­н­ня родовищ нафти пд. регіонів СРСР. Президент Малої АН школярів Криму «Шукач» (1963–73). Іменем К. на­звано карстову порожнину Гірського Криму. Учасник обл., респ. ви­ставок (від 1956). Персон. — у Сімферополі (1969). Створював пейзажі з характер. для кожного окремого ландшафту природ. формами. Окремі роботи зберігаються в Алупкин. палаці-музеї (АР Крим), Астрахан. картин. галереї, Азерб. ХМ.