КО́ЗІН Яків Дмитрович (01. 11. 1896, станиця Нижнє-Чарська, нині Ростовська обл., РФ, за іншими даними — 18. 11. 1896, м. Астрахань, Росія — 18. 02. 1973, Сімферополь) — геолог, фізико-гео­граф, мистецтво­знавець, художник. Доктор геолого-мінералогічних (1947) і біо­логічних (1956) наук, професор (1949). Член Спілки художників УРСР (1940). Учасник Другої світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Азербайджанський університет (1928) і нафтовий ін­ститут (1932; обидва — Баку). Працював 1918–20 в Астраханських художніх майстернях. 1935–41 — за­ступник декана, декан геолого-роз­відувального факультету Бакинського індустріального ін­ституту; від 1941 — у системі Академії наук СРСР: 1941–46 — вчений секретар Азербайджанської філії (Баку), 1947–50 — за­ступник директора Кримської бази, 1950–54 — за­ступник, 1954–56 — голова Президії Кримської філії. Водночас 1950–73 — професор кафедр фізичної гео­графії та загального ґрунто­знавства Кримського педагогічного ін­ституту (усі — Сімферополь). Наукові дослідже­н­ня присвячені палеогео­графії Ка­спійського і Чорного морів, мінералогічним ресурсам Криму. Здійснював про­гнозува­н­ня родовищ нафти пів­ден­них регіонів СРСР. Президент Малої Академії наук школярів Криму «Шукач» (1963–73). Іменем К. на­звано карстову порожнину Гірського Криму. Учасник обл., республіканських ви­ставок (від 1956). Персональні — у Сімферополі (1969). Створював пейзажі з характерними для кожного окремого ландшафту природними формами. Окремі роботи зберігаються в Алупкинському палаці-музеї (АР Крим), Астраханській картин­ній галереї, Азербайджанському художньому музеї.