Кудринський Федот Андрійович
Визначення і загальна характеристика
КУДРИ́НСЬКИЙ Федот Андрійович (крипт. і псевд.: К-ий Ф., Богдан Степанец; 19. 02(03. 03). 1867, містечко Степань, нині смт Сарнен. р-ну Рівнен. обл. — 1933, Ленінград, нині С.-Петербург) — історик, етнограф, літературознавець. Закін. Моск. духовну академію (1893). Відтоді — викладач Нижньогород. духов. семінарії (Росія); від 1897 — Несвіз. учител. семінарії (нині Мінської обл.). Приділяв значну увагу навч. і вихованню дітей на їхній рідній білорус. мові, зокрема сприяв розвитку таланту Якуба Коласа. Від 1904 викладав у Маріїн. жін. та приват. гімназіях і працював у Центр. архіві давніх актових книг у м. Вільно (нині Вільнюс); після більшов. перевороту 1917 — у Ленінгр. б-ці. Автор праць з педагогіки, літ-ри, історії Литви та Росії, білорус. і укр. етнографії. Видав «Курс новой русской литературы в органически-конспективном виде» (вып. 1–2, Вильна, 1912–13). На основі укр. нар. легенд, переказів, повір’їв написав оповідання «Божий час», «Пан Юсько» (обидва — 1892), «Замчисько» (1893), «Утопленница», «Старцы» (обидва — 1894), «Дядько-земляк», «Пошисть» (обидва — 1895; усі — Київ), «Первый урок о любви» (Вильна, 1915). Вміщував публікації у г. «Виленский вестник», ж. «Вестник воспитания», «Киевская старина», «Народное образование», «Зорька».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Цеховые братства в местечке Степани (Волынской губ. Ровенского уезда). К., 1890; Судьба экзарха Никифора в Западной России. К., 1892; Присоединение чехов к православию в селе Глинске, Волынской губернии. Почаев, 1894; Сказания о царе Соломоне. К., 1897; Философ без системы (опыт характеристики Григория Саввича Сковороды). К., 1898; Забытые семинарии. Москва, 1900; Белоруссы // Вилен. календарь на 1905 простой год. Вильна, 1904; Литовцы // Вилен. календарь на 1906 простой год. Вильна, 1905, Императрица Екатерина ІІ и разделы Польши. Вильна, 1905; Черты общественного быта Литовской Руси ХVI в. Вильна, 1907; История развития и падения крепостничества в России (в связи с положением крестьянства Северо-Западной России). Вильна, 1911; Вильна в 1812 году. Вильна, 1912.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
