Книш Зиновій Михайлович
КНИШ Зиновій Михайлович (псевдоніми: Богдан Михайлюк, Ренс, Галіят, Ю. Мохнацький; 16. 06. 1906, м. Коломия, нині Івано-Франківська обл. — 14. 11. 1999, м. Торонто, Канада) — громадсько-політичний діяч, історик. Чоловік Ірени, батько Юрія-Дмитра Книшів. Закінчив народну школу імені Т. Шевченка й класичну гімназію з українською мовою викладання у Коломиї, 1930 здобув ступінь доктора права і політичних наук у Львівському університеті. Від 1924 — член окружної команди, згодом — бойової референтури УВО. 12 березня 1929 заарештований і увʼязнений на три місяці. 1930 брав участь у двох конференціях, на яких розмежовано завдання ОУН і Проводу українських націоналістів. У листопаді 1931 заарештований удруге, за звинуваченням у членстві в УВО засуджений до 8-ми років увʼязнення. 1936 звільнений за амністією, працював секретар дирекції «Центросоюзу» в Львові. У липні 1939 заарештований втретє, однак незабаром звільнений. Від 1940 — член проводу ОУН та секретаріату Проводу українських націоналістів (брав безпосередню участь в організації похідних груп ОУН); водночас 1940–41 — начальник канцелярії Українського центрального комітету; 1942 — посадник м. Калуш (нині Івано-Франківська обл.); 1943–44 — начальник самоврядування Золочівської округи (нині Львівська обл.). У травні 1944 виїхав до Відня, у червні 1946 — до Парижа. Був провідником ОУН(м) у Західній Європі, секретар світського відділу греко-католицької місії для українців Західній Європі. У січні 1949 емігрував до Канади. Обраний 1-м заступник голови Проводу українських націоналістів і генеральний суддею ОУН(м). Організував і фінансував видавництво «Срібна сурма». Наукові праці присвячені історії УВО й ОУН. Уклав збірку документів і матеріалів «Розбрат. Спогади й матеріали до розколу ОУН у 1940–1941 рр.», «Бʼє дванадцята. Спогади й матеріали до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941» (обидві — без року), «З таємних документів польської окупації Західної України» (1983; усі — Торонто). Автор спогадів «Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині» (Вінніпеґ, 1953), «На порозі невідомого» (Париж, 1955).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія української політичної думки кінця ХVІІІ ст. Париж; Вінніпеґ, 1952; За чужу справу. Торонто, 1961; Так перо пише…: Вибрані статті. Торонто, 1965; Власним руслом. Українська військова організація від осені 1922 до літа 1924 року. Торонто, 1966; Далекий приціл: Українська військова організація в 1924–1926 рр. Торонто, 1970; При джерелах українського організованого націоналізму. Торонто, 1970; ЗУНРО: Західно-Українська національно-революційна організація: Істор.-політ. аналіз. Торонто, 1974; На життя і смерть… Сторінки з історії Української військової організації. Торонто, 1980; Смерть Станіслава Собінського. На тлі шкільного народовбивства в Західній Україні. Торонто, 1982; Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби: В 2-х т. Торонто, 1986; ОУН: минуле й сучасне. К., 1993.