Книш Ірена

КНИШ Ірена (20. 04. 1909, Львів — 11. 05. 2006, Вінніпеґ) — журналістка, громадська діячка, письменниця. Дружина Зиновія, мати Юрія-Дмитра Книшів. Закін. Львівський університет (1933). Викладала 1933–39 у львів. гімназіях та Укр. інституті для дівчат у м. Перемишль (нині Польща). Тоді ж співпрацювала з УВО та ОУН. Під час 2-ї світової війни учителювала у Львові та Кракові. Від 1945 — у Франції, де очолювала Союз українок Франції, від 1949 — у Канаді. Співпрацювала з часописами «Канадійський фармер» (20 р. вела «Жіночу сторінку»), «Новий шлях», «Жіноче світло», «Промінь», «Український голос» (започаткувала та вела рубрику «З галереї наших піонерок»; усі — Канада), «Свобода», «Самостійна Україна», «Наше життя» (усі — США), «Українське слово» (Франція). Відвідала Україну 1969, 1989 та 1991–92 (Львів, Київ). Досліджувала укр. жін. рух, зокрема діяльність відомих українок у США та Канаді. Опублікувала низку книг із цієї тематики: «Іван Франко та рівноправність жінки» (1956), «Смолоскип у темряві: Наталія Кобринська й український жіночий рух» (1957), «Патріотизм Анни Йонкер» (1964), «Три ровесниці. 1860–1960: До сторіччя народин Уляни Кравченко, Марії Башкирцевої, Марії Заньковецької» (1966), «Віч-на-віч з Україною» (1970), «Відгуки часу» (1972), «Незабутня Ольга Басараб» (1976; усі — Вінніпеґ). У поет. творах домінують ностальг. мотиви. Член Союзу українок у Львові (2005).

Літ.: Корсун Л. Ірена Книш: Життя, віддане Україні // Жін. світ. 2006. № 7–9; Літературна та громадська діяльність Ірени Книш. Л., 2006; Сирота Л. Книш Ірина (Ірена) // Укр. журналістика в іменах. Л., 2007. Вип. 14.

А. І. Жуковський