Княжа гора
КНЯ́ЖА ГОРА́ — давньоруське городище. Датоване 10–13 ст. Знаходиться на одному з підвищень правого берега Дніпра побл. м. Канів (Черкас. обл.). Наприкінці 19 ст. його досліджували Д. Самоквасов і М. Біляшівський, 1958–65 — експедиція Київ. університету. Історики ототожнюють К. Г. із літопис. містом Родень, згаданим у «Повісті минулих літ» під 980. Воно складалося з двох укріплених частин, від яких збереглися залишки валів і ровів. У дитинці вздовж стін розміщували житл. (понад 30) і госп. споруди. Наявність дерев’яної церкви засвідчують залізні хрести, кам’яні іконки, свічники, панікадила та ін. В окол. граді будівлі розміщено у декілька рядів (відкрито понад 25 жител). Під час розкопок знайдено різноманітні знаряддя праці (лемеші від плугів, серпи, сокири), ремісн. інструмент (молоти, тесла, струги), побут. інвентар (глиняний посуд, мідні казанки й чаші), зброю (наконечники стріл і списів, мечі, шаблі, булави), а також 11 скарбів (монети, золоті й срібні прикраси). Були розвинуті ковал., ливарне, ювелірне, гончарне, каменерізне та ін. ремесла.
Рекомендована література
- Мезенцева Г. Г. Древньоруське місто Родень. К., 1968.