Перлулайнен Лана
ПЕРЛУЛА́ЙНЕН Лана (Жемчужина Світлана Романівна; 05. 06. 1958, м. Кіров, РФ) — письменниця, перекладачка. Дружина Є. Запеки. Член НСПУ (2002). Премії імені В. Стуса (1998), імені М. Гоголя «Тріумф» (2015), імені М. Шашкевича та імені Д. Нитченка (обидві — 2019). Навчалася у Казанському (РФ) та Харківському університетах за спеціальностями «астрономія» та «радіофізика» (1975–81). Від 1994 живе у Львові. Працювала бібліотекарем, санітаркою, регулювальником радіоапаратури, лаборантом, архіваріусом, редактором у газетах і видавництвах. Від 2018 — на творчій роботі. Авторка поетичних збірок «Сверим колокола» (Новосибирск, 1990), «Кличний відмінок» (1996), «Між історій всесвітніх» (1999), «Львівська примара» (2000), «Посмішки ходять пішки» (2001), «Точка нестійкої рівноваги» (2002), «Варення з райських яблук» (2003), «Праворуч від Ґринвіча» (2005); поеми про І. Мазепу «Автограф на Україні» (1998; усі — Львів); повістей, романів та оповідань «Бывшие в употреблении» (Новосибирск, 1991), «Нотатки на полях долі» (Л., 2003), «(Лже) Димитрій І: Нерідний цар», «Марина Мнішех. Імператриця смути», «Поглинуті колокутою» (у 2-х частинах; усі — 2019), «Одноразовий Львів: коротка проза», «Правила ходіння проти вітру» (обидва — 2021; усі — Тернопіль) та п’єси «Житіє Яна Щасного Гербурта з Добромиля» (Л., 2022; у співавт. з Г. Пагутяк). Вибрані твори письменниці вміщені у виданнях «Вітер часу: вибрані поезії» (2011) та «Правила ходіння проти вітру» (т. 1: Поезія, т. 2: Проза; 2019; обидва — Львів). Її повість «Доця» опублікована в журналі «Дзвін» (2003, № 10), роман «Мася, або Правила ходіння проти вітру» — в журналі «Березіль» (2013, № 9–12), а вірші та оповідання — у «Дзвоні», «Березолі», «Кур’єрі Кривбасу», «Сучасності», «Літературній Україні» тощо. П. як письменниця викликає захоплення тим, що, будучи за національністю інґерманландкою, так досконало опанувала українську мову і так глибоко ввібрала в себе духовну культуру й українську історію, що Україна стала для неї рідною, і тому дуже тонко відображає в художніх творах історичні події. Перекладає з білоруської, польської та англійської мов. У її перекладі з англійської вийшли книги для дітей «Десять дивовижних історій» (2022) і «Піратське рагу» (2023; обидві — Київ). Вона переклала також з англійської мови окремі вірші та поеми Дж. Байрона, поезії В. Ковалика, з білоруської — вірші й поему В. Нєкляєва, з польської — поезії О. Кармановскі та З. Мірославскі. Твори П. перекладені польською, англійською, білоруською, російською мовами.