Позняк Леонiд Олександрович

ПОЗНЯ́К Леонiд Олександрович (18. 04. 1929, смт Козелець, нині Чернiгівського р-ну Чернiгівської обл. — 21. 04. 2004, Київ) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1973), професор (1981), член-кореспондент НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Премiї РМ СРСР (1982), iм. Є. Патона (1984), імені І. Францевича (1994), імені Г. Карпенка (1998) НАНУ. Закiнчив Київський полiтехнічний iнститут (1953). Працював 1953–58 в Інституті електрозварювання АН УРСР (Київ); 1958–63 — на підприємстві «ЕНІКмаш» (м. Воронеж, РФ); 1963–75 — в «УкрНДІспецсталь» (Запоріжжя); 1975–79 — в Інституті проблем литва АН УРСР (Київ): від 1978 — заступник директора; від 1979 — завідувач вiддiлу нових процесів отримання і обробки спеціальних сталей і сплавів, 1982–99 — заступник директора, від 1999 — радник при дирекції Інституту проблем матеріалознавства НАНУ (Київ). Наукові дослідження: вплив легуючих елементів на структуру, фазові перетворення та фізико-механічні властивості інструментальних і конструкційних сталей та сплавів, зокрема порошкових матеріалів. Комплекс робіт під керівництвом і за безпосередньої участі П. мав вирішальне значення в розвитку інструментального напрямку в СРСР. Розробив значну кількість високопродуктивних економно легованих штампованих і швидкоріжучих сталей.

Рекомендована література

1. 70-річчя члена-кореспондента НАН України Л. О. Позняка // Вісн. НАНУ. 1999. № 9;
   Google Scholar Internet
2. Леонид Александрович Позняк (1929–2004) // Порошкова металургія. 2009. № 9/10.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю