ПА́П­ПО-КОРИ́СТІН Вадим Микола­йович (28. 03. 1934, м. Сталін­град, нині Волго­град, РФ — 28. 01. 2013, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі ракетно-космічної техніки. Кандидат технічних наук (1990). Заслужений машинобудівник України (1995). Ленінська премія (1970). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закінчив Дні­пропетровський університет (1957). Від­тоді працював у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ): 1961–69 — провід­ний кон­структор ракетно-космічного комплексу, 1969–97 — за­ступник головного інженера, 1997–2013 — провід­ний науковий спів­робітник. Член Державної комісії з проведе­н­ня льотно-кон­структорських ви­пробувань (1962–69). Зробив вагомий внесок у роз­робле­н­ня й створе­н­ня ракети носія 11К65 («Космос-2») та штучного супутника Землі «Метеор», а також стендових установок для від­працюва­н­ня мінометної схеми старту важкої рідин­ної ракети Р-36М (15А14), системи утрима­н­ня ракети-носія на старті «Зеніт» (11К77) та ін. Автор низки статей в ЕСУ.