Перелома Вiталiй Олександрович

ПЕРЕЛО́МА Вiталiй Олександрович (26. 11. 1934, м. Бердянськ Запорізької обл. — 25. 03. 2000, Київ) — фахівець у галузі металургії. Доктор технічних наук (1980), член-кореспондент НАНУ (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державні нагороди СРСР. Закiнчив Київський полiтехнічний iнститут (1957), де 1962–68 й працював. 1957–59 — в Інституті автоматики Держплану УРСР; 1968–2000 — у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАНУ (обидва — Київ): 1968–74 — завідувач лабораторії плавки та рафінування металів, 1974–90 (за сумісництвом) — старший науковий співробітник, 1990–2000 — головний науковий співробітник. 1974–90 — у ЦК КПУ: 1977–79 — завідувач сектору природничих і технічних наук, 1979–84 –заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів, 1984–90 — помічник 1-го секретаря. Розробив нові способи виплавлення сталі з подаванням у сталеплавильну ванну рідкого кисню замість газоподібного, що забезпечило значне підвищення ефективності процесу та якості металу; досліджував процеси оброблення металів у твердому та рідкому станах лазерним випромінюванням. Один із засновників журналу «Металл и литье Украины». 2004 в Києві видано його спогади та вибрані праці «Любовь к науке в вихре жизни. Перелома В. А. Жизнь и деятельность». На будівлі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАНУ встановлено бронзовий барельєф.

Завантажити статтю