Ахметшин Мубарак Ахметович

АХМЕ́ТШИН Мубарак Ахметович (17. 12. 1915, с. Ахметьєво Казанської губ., нині Татарстан, РФ — 05. 09. 1990, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — матеріалознавець. Батько О. Ахметшина. Доктор технічних наук (1967). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1979). Ленінська премія (1964). Державні нагороди СРСР. Закінчив Уральський політехнічний інститут (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, 1940), Академію промисловості озброєнь (1950). У 1940–48 працював на артилерійському заводі № 92 (м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ); 1950–57 — заступник начальника СКБ-385 (м. Златоуст Челябінської обл., РФ) та заступник директора — головний інженер його дослідного заводу; від 1957 — керівник відділу створення та впровадження нових матеріалів і технологічного забезпечення розробок ОКБ-586 (нині КБ «Південне», Дніпро); 1968–81 — професор Дніпропетровського університету. Брав участь у вирішенні складних матеріалознавчих і технологічних проблем у процесі проєктування 4-х поколінь бойових ракет. Розробив високоміцні алюмінієві сплави та профільні конструкції на їх основі, налагодив промисловий випуск великогабаритних пресованих панелей для паливних баків, створив технології зварювання, штампування, електрохімічного оброблення, складання та контролю герметичності виробів, спроєктував органопластиковий корпус РДТТ типу «кокон». Зробив значний внесок у створення транспортно-пускового контейнеру зі склопластику для виробу 15А14 і подальших його модифікацій. Автор низки праць закритого характеру.

Завантажити статтю