БАЗАЛЄ́ЄВ Микола Іванович (20. 12. 1943, с. Ново­псков Ворошилов­градської обл., нині смт Старобільського р-ну Луганської обл.) — фахівець у галузі радіо­електроніки, фізик. Доктор технічних наук (2015). Закінчив Харківський авіаційний ін­ститут (1967). Працював 1971–80 у Дослідно-кон­структорському і технологічному бюро Фізико-технічного ін­ституту низьких температур АН УРСР (Харків);1980–90 — за­ступник директора з наукової роботи Харківської філії Всесоюзного НДПКІ з про­блем освоє­н­ня нафтових і газових ресурсів континентального шельфу; 1993–94 — провід­ний науковий спів­робітник Науково-дослідного технологічного ін­ституту приладобудува­н­ня; 1994–2011 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2011 — провід­ний науковий спів­робітник Ін­ституту електрофізики і радіаційних технологій НАНУ (обидва — Харків). Наукові дослідже­н­ня: фізика твердого тіла, електрофізичні та радіаційні ІЧ-технології, системотехніка, термо­графічна дефекто­скопія матеріалів, контроль без­пеки та охорони довкі­л­ля.