Розмір шрифту

A

Щербина Владислав Іванович

ЩЕРБИ́НА Владислав Іванович (27. 10. 1926, смт Вознесенськ, нині місто Миколаївської обл. — 26. 02. 2017, Київ) — скульптор фарфору. Чоловік О. Жникруп, батько Л. Лозової. Член НСХУ (1960). Закінчив Одеське художнє училище (1950; викладач А. Чубін). Працював модельником, скульптором на Городницькому (1950–51), скульптором на Баранівському (1951–54, 1960) фарфорових заводах (обидва — Житомирська обл.), скульптором, головним художником (1963–64, 1975, 1986–87) на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (1954–88), головним художником у кооперативі «Дністер» (1990–93) і малому підприємстві «Стандарт» (1993–96; обидва — Київ). Водночас був членом Всесоюзної та Республіканської художніх рад (1960–88), республіканської комісії з декоративного мистецтва (1962), головою бюро секції декоративного мистецтва НСХУ (1962–65). Автор понад 700 скульптурних творів у фарфорі, кераміці, бронзі, дерев’яній скульптурі. Їх переважну кількість закуплено Художнім фондом Міністерства культури СРСР. Моделював сервізи, сувеніри, подарункові вироби (вази, фляги, куманці), створював для них розписи та малюнки для деколі; від 1960 працював над виставковими тематичними композиціями. Творчі орієнтири Щ. змінювалися відповідно до естетичних запитів часу; основні серед них — натуралізм, мінімалізм і полістилізм. Найвагоміший доробок — у галузі фарфорової пластики, для якої характерні розмаїття тем, сюжетів та художніх прийомів; його роботи передають різні відтінки настроїв — від ліричних до емоційно-піднесених, деякі позначені теплим гумором. Подарункові вироби і скульптуру на Всесоюзних художньо-технічних радах фарфорово-фаянсової промисловості неодноразово визнавали одними з найкращих зразків кераміки; на Республіканському конкурсі на кращий сувенір їх удостоєно 3-ї премії (1962). У 1970–80-х рр. розробляв моделі скульптур для виготовлення в оргсклі на базі Київського виробничого комбінату «Художник»; 1988–2007 здійснював творчі пошуки в галузі кераміки, бронзи, дерев’яної скульптури; 2007–16 у власній майстерні поновив роботу у фарфорі. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1951. Персональні — у Києві (1962, спільно з І. Аполлоновим та І. Віцьком; 1993, 2006, 2011–12, 2015–16), Мінську (2013), Вінниці, Вознесенську, Сумах, Чорноморську (Одеська обл.; усі — 2017, посмертні). Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київська обл.), Вознесенському та Харківському художніх музеях, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв (Одеська обл.), Хмельницькому краєзнавчому музеї.

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
скульптор фарфору
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
878795
Вплив статті на популяризацію знань:
Бібліографічний опис:

Щербина Владислав Іванович / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-878795.

Shcherbyna Vladyslav Ivanovych / O. P. Korus // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-878795.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору