ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Щербина Владислав Іванович

ЩЕРБИ́НА Владислав Іванович (27. 10. 1926, смт Вознесенськ, нині місто Миколаївської обл. — 26. 02. 2017, Київ) — скульптор фарфору. Чоловік О. Жникруп, батько Л. Лозової. Член НСХУ (1960). Закінчив Одеське художнє училище (1950; викладач А. Чубін). Працював модельником, скульптором на Городницькому (1950—51), скульптором на Баранівському (1951—54, 1960) фарфорових заводах (обидва — Житомирська обл.), скульптором, головним художником (1963—64, 1975, 1986—87) на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (1954—88), головним художником у кооперативі «Дністер» (1990—93) і малому підприємстві «Стандарт» (1993—96; обидва — Київ). Водночас був членом Всесоюзної та Республіканської художніх рад (1960—88), республіканської комісії з декоративного мистецтва (1962), головою бюро секції декоративного мистецтва НСХУ (1962—65). Автор понад 700 скульптурних творів у фарфорі, кераміці, бронзі, дерев’яній скульптурі. Їх переважну кількість закуплено Художнім фондом Міністерства культури СРСР. Моделював сервізи, сувеніри, подарункові вироби (вази, фляги, куманці), створював для них розписи та малюнки для деколі; від 1960 працював над виставковими тематичними композиціями. Творчі орієнтири Щ. змінювалися відповідно до естетичних запитів часу; основні серед них — натуралізм, мінімалізм і полістилізм. Найвагоміший доробок — у галузі фарфорової пластики, для якої характерні розмаїття тем, сюжетів та художніх прийомів; його роботи передають різні відтінки настроїв — від ліричних до емоційно-піднесених, деякі позначені теплим гумором. Подарункові вироби і скульптуру на Всесоюзних художньо-технічних радах фарфорово-фаянсової промисловості неодноразово визнавали одними з найкращих зразків кераміки; на Республіканському конкурсі на кращий сувенір їх удостоєно 3-ї премії (1962). У 1970—80-х рр. розробляв моделі скульптур для виготовлення в оргсклі на базі Київського виробничого комбінату «Художник»; 1988—2007 здійснював творчі пошуки в галузі кераміки, бронзи, дерев’яної скульптури; 2007—16 у власній майстерні поновив роботу у фарфорі. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1951. Персональні — у Києві (1962, спільно з І. Аполлоновим та І. Віцьком; 1993, 2006, 2011—12, 2015—16), Мінську (2013), Вінниці, Вознесенську, Сумах, Чорноморську (Одеська обл.; усі — 2017, посмертні). Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київська обл.), Вознесенському та Харківському художніх музеях, Чорноморському музеї образотворчих мистецтв (Одеська обл.), Хмельницькому краєзнавчому музеї.

Тв.: скульптура — «Партизанка» (1951), «Садко» (1956, 1976), «Одарка» і «Карась» (1956, 1973), триптих «Енеїда», «Дано наказ» (обидві — 1960), «Вакула з чортом» (1965), композиція «Світло» (1968), «Аркан» (1969), «Перший суботник» (1970), «Перший літак» (1970; 1981), триптих «Радість» (1977), «Жулянська Венера», «Ніч яка місячна» (обидві — 1980), «Принцеса на горошині» (1981), триптихи «Сіро-блакитний цирк» (1982) і «Мій Шевченко» (1984), «У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила» (2007), «Запряжу козу я в віз», «Мінотавр» (обидві — 2011); серії — «На злобу дня» (1956), «Українські пісні» (1980, 1984), «Цирк» (1982), «Бурлески» (1984); сувенірні вироби — люлька «Вакула» (1956, 1974), мініатюри «Космонавти» (1960), фляги: «Стародавня» (1972), «Мисливська» (1975), «Весільні» (1976, комплект); куманець «Вакула» (1975).

Літ.: Сангурська Т. Творчість Владислава Щербини // Музей українського народного декоративного мистецтва: Зб. наук. пр. Вип. 49. К., 2006; Мастера украинской фарфоровой пластики. Владислав Щербина: Комплект открыток. К., 2008; Корусь Е. П. Фарфоровая пластика Владислава Щербины // Антиквар. 2011. № 5; Її ж. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. К., 2016; Фарфор — сенс мого життя. Мала пластика Владислава Щербини: [Буклет-каталог творів В. Щербини в Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого]. К., 2017.

О. П. Корусь

Рекомендована література

  1. Сангурська Т. Творчість Владислава Щербини // Музей українського народного декоративного мистецтва: Зб. наук. пр. Вип. 49. К., 2006;
  2. Мастера украинской фарфоровой пластики. Владислав Щербина: Комплект открыток. К., 2008;
  3. Корусь Е. П. Фарфоровая пластика Владислава Щербины // Антиквар. 2011. № 5;
  4. Її ж. Владислав Щербина. Фарфор и керамика. К., 2016;
  5. Фарфор — сенс мого життя. Мала пластика Владислава Щербини: [Буклет-каталог творів В. Щербини в Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого]. К., 2017.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Щербина Владислав Іванович / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-878795

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2023

Дата останньої редакції статті:

2023-10-12

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

878795

Кількість переглядів цього року:

85

Схожі статті

Лизогуб
Людина  |  Том 17 | 2016
В. З. Нетяженко
Помарін
Людина  | 2023
О. М. Корнієнко
Глушко
Людина  |  Том 5 | 2006
І. К. Бадалаха

Нагору