Лозова Леонтіна Владиславівна
ЛОЗОВА́ Леонтіна Владиславівна (02. 10. 1958, Київ) — скульпторка-фарфористка, художниця. Дочка О. Жникруп і В. Щербини. Закінчила Український поліграфічний інститут (Львів, 1984; викладачі Б. Валуєнко, Ф. Юр’єв, Ф. Глущук). Навчалася малюнка в батька, О. Рапай-Маркіш, В. Мамсикова та М. Вайнштейна. Працювала художником (1986–88), скульптором (1988–91) на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Створювала зразки малюнків для деколі, фарфорову пластику, сувенірні вироби. Авторка фігурних композицій на теми щасливого дитинства, сюжетів з народних і літературних казок, української етнографії, балету, за мотивами дитячих пісень і колискових. Скульптурні твори Л. просякнуті зворушливою щирістю й безпосередністю вираження емоцій, тонким психологізмом образів; вони вирізняються ясністю задуму, вивіреністю пропорцій, високою культурою моделювання, вдалими композиційними рішеннями. Її моделі фарфорової пластики випускали також у ВАТ «Деффа», їх відправляли на експорт. 1991–94 Л. — у приватних київських кооперативах «Дністер» та «Стандарт», де розробляла дрібні посудні вироби подарункового асортименту та малюнки для деколі (форма та оздоблення сервізу «Тет-а-тет»). Учасниця мистецьких виставок від кінця 1980-х рр. Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київська обл.), Музеї образотворчих мистецтв (м. Чорноморськ Одеської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- малюнки для деколі — «Трояндовий кущик», «Гвоздика», «Ситцева»; деколь на кухоль форми «Дзвіночок» (усі — 1986) та на сервіз «Тет-а-тет» (1991); скринька для прикрас «Театральна» (1987); скульптура — «Попелюшка» (1986), «Дюймовочка» (1987), «Маша та ведмідь», «Кіт у чоботях», «Біля тину» (усі — 1988), «Принцеса та Свинопас», «Як же я мою корівоньку люблю», «Котя-котенько-коток» (усі — 1989), композиція «Канкан» (2 варіанти), «Любить — не любить» (усі — 1990); мініатюри — триптих «Балет» (1987), «Альонка» (1990), «Під музику Вівальді» (1991).
Рекомендована література
- Школьна О. В. Київський художній фарфор ХХ ст. К., 2011;
- Корусь О. Творчість скульпторки КЕКХЗ Леонтіни Лозової в музейних збірках України: проблема дослідження // Музейні старожитності: колекції, імена, долі: Наук. зб. за мат. Всеукр. наук.-практ. конф. Х., 2020.
Фотоілюстрації
Інформація про статтю
О. П. Корусь- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2023
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2023
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- скульпторка-фарфористка
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 880742
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Лозова Леонтіна Владиславівна / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-880742.
Lozova Leontina Vladyslavivna / O. P. Korus // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-880742.
