Рада Європи

РА́ДА ЄВРО́ПИ (РЄ) — між­народна організація із захисту прав людини. Налічує 47 членів, 28 з яких є членами Європейського союзу. Штаб-квартира РЄ знаходиться у м. Страсбурґ (Франція). Уперше ідею створе­н­ня РЄ висловив премʼєр-міністр Великої Британії В. Черчілль 19 вересня 1946 під час ви­ступу в Університеті Цюріха (Швейцарія). Наголошуючи на не­стабільності миру, що на­став внаслідок заверше­н­ня 2-ї світової війни, та закликаючи до спів­робітництва заради від­будови Європи, він за­пропонував створити «Сполучені Штати Європи» за зразком США, а як перший крок до цього — РЄ. Організацію засновано 5 травня 1949 шляхом під­писа­н­ня Лондонської угоди 10-ма країнами-засновниками. Від­повід­но до статуту, метою РЄ є досягне­н­ня більшого єд­на­н­ня між її членами для збереже­н­ня та втіле­н­ня в життя ідеалів і принципів, що є їхнім спільним на­дба­н­ням, а також сприя­н­ня економічному та соціальному про­гресу.

РЄ складається з декількох ін­ституцій, головними статутними органами є Комітет міністрів (КМ) і Парламентська асамблея (див. ПАРЄ). КМ РЄ, до складу якого входять міністри закордон­них справ держав-членів та їхні пред­ставники, діє як основний орган, що при­ймає ріше­н­ня; Парламентська асамблея забезпечує демократичний форум для обговоре­н­ня та спо­стереже­н­ня за виборами, її комітети ві­ді­грають важливу роль у роз­гляді поточних питань. Веде засі­да­н­ня і пред­ставляє РЄ генеральний секретар, роз­глядає та привертає увагу до питань, повʼязаних із поруше­н­нями прав людини, уповноважений із прав людини. Кон­грес місцевих і регіональних органів влади сприяє демократичному врядуван­ню та здійснює моніторинг місцевих виборів, Конференція між­народних не­урядових організацій — роз­витку демократії участі (т. зв. партисипативній демократії). Незалежні екс­перти контролюють імплементацію конвенцій РЄ державами-членами і надають рекомендації. До цих контролюючих органів належать: група держав проти корупції (GRECO), Європейський комітет з питань запобіга­н­ня катува­н­ням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводжен­ню чи покаран­ню (CPT), група екс­пертів з питань протидії торгівлі людьми (GRETA), Європейська комісія з питань ефективності правосу­д­дя (CEPEJ), Комітет екс­пертів РЄ з оцінки заходів боротьби з від­мива­н­ням грошей і фінансува­н­ням тероризму (MONEYVAL), Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ECRI), Європейський комітет із соціальних прав (ECSR), Консультативний комітет із Рамкової конвенції про захист національних меншин та комітет екс­пертів Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ).

GRECO. Під­хід РЄ до боротьби з корупцією завжди був мультидисциплінарним і складається з 3-х взаємоповʼязаних елементів: встановле­н­ня європейських норм та стандартів, моніторинг дотрима­н­ня стандартів та нарощува­н­ня потенціалу, пропонованого окремим країнам і регіонам, спів­праця держав у рамках про­грам технічної допомоги. Контроль за дотрима­н­ням вищеза­значених стандартів покладено на GRECO, членами якої є всі держави-члени РЄ.

CPT. Його було створено від­повід­но до прийнятої в рамках РЄ Європейської конвенції про запобіга­н­ня катува­н­ням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводжен­ню чи покаран­ню (набула чин­ності 1989). У своїй діяльності комітет спирається на ста­т­тю 3 зга­даної конвенції: «Жодна людина не може за­знавати катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводже­н­ня чи покара­н­ня». Комітет не є судовим органом, а перед­бачає превентивний механізм несудового характеру для захисту по­збавлених волі осіб від катувань та інших форм неналежного поводже­н­ня. У такий спосіб він доповнює діяльність ЄСПЛ.

GRETA. Ця група екс­пертів, що збирається на пленарних засі­да­н­нях 3 рази на рік, від­повід­ає за моніторинг викона­н­ня сторонами Конвенції РЄ про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Екс­перти від­відують країни, роз­робляють та публікують доповіді, в яких дають оцінку законодавчим та іншим заходам, вжитим сторонами для реалізації положень Конвенції. Строк повноважень членів групи — 4 роки з однією можливістю пере­о­бра­н­ня

CEPEJ. Екс­пертна організація з питань ефективності функціонува­н­ня юстиції в державах-членах РЄ. До її складу входять 47 екс­пертів, по одному від кожної держави-члена РЄ. Основні зав­да­н­ня CEPEJ: дослідже­н­ня результатів, досягнутих різними судовими системами згідно з європейськими принципами, використовуючи серед іншого загальні статистичні критерії і засоби оцінки; ви­значе­н­ня про­блем та галузей для можливих покращень і обміну думками стосовно функціонува­н­ня судових систем; ви­значе­н­ня конкретних шляхів поліпше­н­ня оцінюва­н­ня та функціонува­н­ня судових систем держав-членів з урахува­н­ням їхніх конкретних потреб; на­да­н­ня екс­пертної або іншої допомоги державам-членам на їхнє проха­н­ня згідно із стандартами РЄ та ін.

MONEYVAL. Комітет є по­стійно діючим моніторинговим органом РЄ, його головне зав­да­н­ня — оцінка від­повід­ності основним між­народним стандартам протидії від­миван­ню коштів та фінансуван­ню тероризму і ефективності їхнього впровадже­н­ня державами, а також на­да­н­ня рекомендацій національним органам влади щодо необхідних удосконалень їхніх систем. Шляхом динамічного процесу взаємних оцінок, екс­пертної оцінки та регулярного подальшого контролю над своїми звітами, MONEYVAL має на меті покращити спроможність національних органів влади більш ефективно боротися з від­мива­н­ням коштів та фінансува­н­ням тероризму.

ECRI. Комісія спеціалізується на пита­н­нях боротьби з расизмом, дис­кримінацією (за ознакою «раси», етнічного/національного походже­н­ня, кольору шкіри, громадянства, релігії, мови, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності та статевих ознак), ксенофобією, антисемітизмом та нетерпимістю у Європі; вона готує звіти та видає від­повід­ні рекомендації державам-членам. Складається з 47-ми членів — по одному пред­ставнику від кожної держави-члена РЄ.

ECSR. Комітет здійснює на­гляд за дотрима­н­ням положень Європейської соціальної хартії в державах, що під­писали її, а також Додаткового протоколу 1988 та пере­глянутої Європейської соціальної хартії. До нього входять 15 членів, яких обирає Рада Комітету міністрів РЄ терміном на 6 років з можливістю одноразового пере­о­бра­н­ня.

Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин. Діє при КМ РЄ, основне зав­да­н­ня — оцінка викона­н­ня державами-учасницями положень Конвенції на основі інформації, отриманої з доповід­ей держав та з інших джерел (зу­стрічі з пред­ставниками влади, не­урядових організацій, національних меншин, науковцями та іншими зацікавленими сторонами). Складається з 18-ти членів, яких обирає КМ РЄ з кандидатів, за­пропонованих державами-сторонами.

Комітет екс­пертів Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. Є центральним елементом механізму моніторингу для оцінки того, як Хартію за­стосовують у державах, що є її сторонами, з метою у разі необхідності на­данти рекомендацій для поліпше­н­ня свого законодавства, політики та практики.

Членом РЄ може стати будь-яка країна, якій КМ РЄ за­пропонує членство і яку вважатиме здатною виконувати положе­н­ня стат­ті 3 Статуту РЄ: ви­знавати принципи верховенства права та здійсне­н­ня прав людини і основних свобод всіма особами, які знаходяться під її юрисдикцією. Також потенційна країна-член повин­на від­верто та ефективно спів­працювати задля досягне­н­ня мети РЄ. Усі держави-члени РЄ під­писали Європейську конвенцією з прав людини. Для на­гляду за викона­н­ням цієї Конвенції у державах-членах створено ЄСПЛ. Фізичні особи можуть подавати заяви про поруше­н­ня прав людини до ЄСПЛ після того, як у від­повід­ній державі-члені було вичерпано усі до­ступні ефективні засоби юридичного захисту, зокрема коли справа про­йшла усі судові ін­станції. Якщо ЄСПЛ встановлює, що права людини порушені, то від­повід­на держава повин­на забезпечити правосу­д­дя для даної особи (заходи індивідуального характеру). Держава може також вжити заходів для забезпече­н­ня того, щоб подібні випадки не по­вторювалися (заходи загального характеру). Пред­ставництво України в ЄСПЛ, ко­ординацію викона­н­ня його рішень та інформува­н­ня про хід викона­н­ня рішень ЄСПЛ у справах, в яких Україна є стороною, здійснює Міністерство юстиції в установленому порядку через Уповноваженого у справах ЄСПЛ. Загалом ЄСПЛ прийняв 1499 рішень у справах проти України. Станом на кінець 2020 Україна пере­буває на 3-му місці серед країн-членів РЄ за кількістю звернень до ЄСПЛ.

Україна при­єд­налася до РЄ 1995 і стала 37-ю державою-членом організації. Від­повід­но до Статуту РЄ вона пред­ставлена у всіх 3-х головних органах: КМ РЄ (Міні­стром закордон­них справ), Парламентській асамблеї РЄ (По­стійною делегацією ВР України у складі 24-х народних депутатів — 12 основних членів та 12 їхніх за­ступників) і Кон­гресі місцевих та регіональних влад (24 пред­ставники України — 12 основних членів та 12 їхніх за­ступників). Станом на квітень 2021 Україна є стороною 117-ти юридично-зобовʼязуючих інструментів РЄ, з яких 22 ще під­лягають подальшій ратифікації. Важливим етапом спів­праці у рамках РЄ було перше за роки членства головува­н­ня України у Комітеті міністрів РЄ у травні—листопаді 2011. Задля сприя­н­ня реалізації місії РЄ щодо захисту прав людини, під­тримки демократії та забезпече­н­ня верховенства права, а також ко­ординації та забезпече­н­ня реалізації проєктів і про­грам спів­робітництва у Києві від­крито офіційне пред­ставництво РЄ в Україні. Одне із його ключових зав­дань — посиле­н­ня ролі РЄ у під­тримці зусиль України, спрямованих на забезпече­н­ня повної та ефективної імплементації Плану дій РЄ для України на 2018—21. Це стратегічний про­грамний документ, метою якого є під­тримувати Україну у виконан­ні своїх зобовʼязань як держави-члена РЄ, а також сприяти досягнен­ню цілей, ви­значених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. 1 липня 2020 КМ РЄ ухвалив ріше­н­ня про подовже­н­ня терміну його дії до кінця 2022 задля забезпече­н­ня досягне­н­ня усіх ви­значених у цьому документі цілей.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю