ПИЛИ́НСЬКИЙ Микола Микола­йович (15. 07. 1932, Харків — 20. 11. 1997, Київ) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1989). Закінчив Київський університет (1955). Від 1961 працював в Ін­ституті мово­знавства АН УPCP (Київ): від 1977 — завідувач від­ділу культури мови; від 1987 — завідувач кафедри російської мови Київського педагогічного ін­ституту. Був за­ступником головного редактора журналу «Мово­знавство» (1967–87 ), від­повід­альним редактором збірника «Культура слова» (1977–88). Основні праці — з лексикології, лексико­графії, культури мови, стилістики української мови (роз­діли в колективних моно­графіях «Сучасна українська літературна мова. Стилістика», 1973; «Мовна норма і стиль», 1976; «Мова і час», 1977; «Мова сучасної масово-політичної інформації», 1979; «Стиль і час. Хрестоматія», 1983), роз­відки з історії української лексико­графії (про Б. Грінченка, М. Руберовського, О. Афанасьєва-Чужбинського та ін.). Один з укладачів і редакторів «Російсько-українського словника» (т. 2, 3, 1968; Державна премія УРСР у галузі науки і техніки, 1971). Спів­укладач «Українсько-російського словника» (1964), «Рус­ско-украинского словаря синонимов» (1995; усі — Київ).