Повінь

ПО́ВІНЬ  — фаза водного режиму річки, яка щорічно повторюється за певних кліматичних умов у той самий сезон і характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом рівня води. Інша назва — водопілля. П. часто супроводжується виходом води на заплаву та затопленням території; формується головним джерелом живлення річки. Танення снігу на рівнинах викликає найчастіше весняну П.; танення снігів і льодовиків, а також випадання тривалих і рясних дощів (в умовах мусонного клімату) — П. в теплу частину року (весняно-літнє або літнє водопілля). П., обумовлені таненням снігу, найпоширеніші в умовах помірного і субарктичного клімату й характерні для багатьох рівнинних річок, які поділяють на річки з переважанням П. весняної (Дніпро, Волга) або літньої (Юкон, Маккензі). П., обумовлені літнім таненням гірських снігів і льодовиків, характерні для річок, верхів’я яких розташовані у високогір’ях; П., викликані літніми мусонними дощами, — для річок Південно-Східної Азії (Янцзи, Меконг). П. на річках вивчають і прогнозують у спеціалізованих установах (зокрема, в Українському гідрометеорологічному центрі Державної служби України з надзвичайних ситуацій), оскільки вона відіграє важливу роль у водозабезпеченні населення, сільського господарства, промисловості, гідроенергетики, а також несе ризики затоплення. Каскад водосховищ на Дніпрі заповнюється під час весняного водопілля водою, яку використовують у наступні місяці для потреб різних галузей економіки. На зарегульованих річках П. дає можливість здійснити промивку русла і оздоровлення екологічної системи.

Основний ризик полягає в тому, що П. може зумовити значне затоплення території з усіма негативними наслідками для населення та економіки регіону. До будівництва водосховищ на Дніпрі (Київського водосховища, 1966; Канівського водосховища, 1976) понижену частину території Києва (Поділ, Оболонь, Труханів острів, Лівобережжя, Корчувате) затоплювало під час великого весняного водопілля. Значні П. на Дніпрі поблизу Києва були зафіксовані 1845, 1877, 1895, 1908, 1931, 1970 і 1979. Найбільша П. в історії міста сталося у травні 1931, коли затопило Поділ і село на Трухановому острові, а Рибальський півострів перетворився на острів. Середні витрати води Дніпра поблизу Києва становлять бл. 600–800 м³/сек. Під час П. 1931 витрата сягала 23 тис. м³/сек.; 1970 — 18 тис. м³/сек.; 1979 — 10,5 тис. м³/сек.; 2004 — 5,1 тис. м³/сек.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю