КА́НІВСЬКЕ ВОДОСХО́ВИЩЕ — одне з водо­сховищ на Дніпрі, в межах Київської та Черкаської областей. Утворилося під час спорудже­н­ня Канівської ГЕС. Повний обʼєм водо­сховища 2,48 км3, корисний — 0,28 км3. Довжина — 123 км, ширина — 5,5 км (максимальна — 8 км), глибина — 3,9 м (максимальна — 21 м). Нормальний під­пертий рівень (НПР) — 91,5 м, горизонт мертвого обʼєму — 91 м, площа дзеркала при НПР — 581 км2. Наповне­н­ня водо­сховища від­бувалося у 1972–76 роках. Водо­сховище при­значене пере­важно для виробництва електро­енергії та під­трима­н­ня судноплавних глибин. За допомогою водо­сховища від­бувається тижневе і добове регулюва­н­ня стоку. У верх­ній його частині є декілька островів (зокрема Великий, Муромець, Труханів, Водників, Ольжин, Дикий). Серед найбільших лів­обережних приток — Десна, Трубіж, прав­обережних — Стугна. Під час створе­н­ня водо­сховища побудовано дамби обвалува­н­ня, зокрема лів­обережні — Проців–Кийлів (довжина 19,5 км), Бортницька (15,85 км), Пере­яслав-Хмельницька (12,05 км); прав­обережна — Конча-Заспа–Плюти (15,7 км). Канівське водо­сховище є джерелом водопо­стача­н­ня Києва (частково), Київської ТЕЦ, Трипільської ГЕС.