Павлюченко Станіслав Євстигнійович

Визначення і загальна характеристика

ПАВЛЮЧЕ́НКО Станіслав Єв­стигні­йович (18. 08. 1937, м. Рославль Смоленської обл., РФ — 27. 10. 2010, Київ, похований у с. Тарасівка Києво-Святошинського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — хоровий диригент, педагог. Чоловік П. Павлюченко. Професор (1990). Народний артист УРСР (1978). Закінчив Київську консерваторію (1966; кл. Е. Скрипчинської). Після служби в армії 1960—66 керував хоровими гуртками Київського палацу піонерів і школярів. 1962—66 викладав у студії при Державному українському народному хорі (Київ), 1966—71 — керівник оркестрової групи, хор­мейстер цього хору. З хором гастролював у КНДР (1966), Мексиці та Канаді (1967), Чехословач­чині (1968), Франції та Швейцарії (1969). У 1971—93 — художній керівник і головний диригент ново­створеного Ансамблю пісні і танцю Червонопрапорного Західного прикордон­ного округу КДБ при РМ СРСР в Києві (нині — Ансамбль пісні і танцю Державної прикордон­ної служби України). Під його керівництвом колектив став лауреатом 1-го Всесоюзного конкурсу прикордон­них ансамблів (Київ, 1973), Всесоюзного конкурсу прикордон­ної пісні (Ленін­град, нині Санкт-Петербург, 1976; обидва — 1-а премія). В Ансамблі проходили строкову військову службу І. Борко, Р. Гриньків, П. Зібров, А. Іваниш, В. Марунич, В. Самофалов, В. Сіренко, В. Шамо, М. Шопша. Від 1974 викладав у Київському університеті культури і мистецтв: 1984—2010 — завідувач кафедри народно-пісен­ного виконавства, 2000—06 — декан факультету музичного мистецтва, керівник народного хору, який згодом став провід­ним студентським колективом свого профілю в Україні. Під керівництвом П. хор завоював Ґран-Прі 3-го Всеукраїнського фестивалю-конкурсу колективів народного хорового співу імені П. Демуцького (Київ, 2001), став лауреатом Літературно-мистецької премії імені Д. Луценка «Осін­нє золото» (2010). З хором ви­ступали видатні спів­аки Н. Матвієнко, Ф. Мустафаєв, С. Пікульський, С. Фіцич та ін. У репертуарі хору — твори та обробки українських народних пісень композиторів-класиків та сучасних авторів, серед яких немало перших виконань. 2011 хору присвоєно імʼя П. Автор оркестрових та хорових пере­кладень низки творів українських авторів, обробок українських народних пісень. Мав записи на грамплатівках та компакт-дисках. Серед праць — «Скупа сльоза» // «Елеонора Верьовка-Скрипчинська. Музикант. Педагог. Людина: Спогади» (К., 2004).

Літ.: Іваницький А. Музика на все життя. Таку долю собі обрав Народний артист України Станіслав Павлюченко // Президент. вісн. 2001, 15 верес.; Павлюченко Станіслав Єв­стигні­йович: бібліогр. покажч.: до 75-річчя від дня народж. К., 2012; Ткаченко В. Педагогічна діяльність Станіслава Павлюченка (до 80-річчя від дня народже­н­ня) // Молодий вчений. 2017. № 3(43).

І. Д. Гамкало

Завантажити статтю