Борко Ігор Миколайович
БО́РКО Ігор Миколайович (11. 06. 1961, Київ) — оперний співак (ліричний тенор). Народний артист України (2012). Закінчив Київську консерваторію (1989; клас вокалу К. Огнєвого); майстер-клас у Вищій музичній школі Західного Берліна. Лауреат Міжнародного конкурсу оперних співаків імені Е. Дестінової (Чехія, 1996, 2-а премія), Міжнародного конкурсу імені Ф. Віньяса (Барселона, 1997, 3-є м.), 8-го Міжнародного конкурсу оперних співаків імені В. Белліні в м. Рагуза (Італія, 1999, 2-а премія). 1986–89 — соліст Державної капели бандуристів. Від 1995 співає в квартеті «Явір». Гастролював в Італії, Австрії, Чехії, Швейцарії. 2000 виступав у Карнеґі-Голл у Нью-Йорку. Виконував українські народні пісні. Від 1999 — соліст Національного будинку органної та камерної музики. Від 2002 — соліст Національної опери України. Співає в Одеському театрі опери та балету, в театрах Росії та Румунії. За його участі знято 2 музичні фільми: «Музика — моє життя» (1989, режисер Л. Сидорова), «Мелодія для голосу» (1996, режисер Л. Довгополова). У фондах Національного радіо зберігаються твори, записані співаком у супроводі оркестру народних інструментів Національного радіо під керуванням С. Литвиненка.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Герцог («Ріґолетто» Дж. Верді), Артуро («Пуритани» В. Белліні), Таміно («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Тоніо, Неморіно («Дочка полку», «Любовний напій» Г. Доніцетті).