Матвієнко Ніна Митрофанівна

МАТВІЄ́НКО Ніна Митрофанівна (10. 10. 1947, с. Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл. — 08. 10. 2023, Київ) — співачка (сопрано), педагог, культурно-громадська діячка. Дружина П. Гончара, мати А. Гончара, Т. Матвієнко. Народна артистка України (1985). Герой України (2006). Відзнака Президента України «Національна легенда України» (2024, посмертно). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1988). Орден княгині Ольги 3-го (1997) і 2-го (2020) ступенів. Член НСКінУ (1989). Лауреатка Всесвітнього радіоконкурсу фольклорних пісень (Братислава, 1979), Всесоюзного телеконкурсу «З піснею по життю» (1979), 10-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Москва, 1985).

Закінчила вокальну студію при Українському народному хорі ім. Г. Верьовки (1968, до 1991 — його солістка), Київський університет (1975). Водночас 1968–93 виступала у складі тріо «Золоті ключі». Від 1991 — солістка ансамблю «Київська камерата»; 1999–2014 — викладач Університету культури і мистецтв: від 2001 — професор кафедри музичного мистецтва; від 2000 — президент українського відділення Міжнародної ради організацій фольк­лорних фестивалів та народного мистецтва (усі — Київ).

Володіла унікальним голосом срібного флейтового тембру. Її спів позначений щирістю інтонування та глибоким проникненням у сутність образно-емоційного змісту, граничною виразністю передачі сенсу слова-ідеї. Її мистецтво набуло значення символу співучої душі українського народу. Перші 30 р. творчої діяльності репертуар складався переважно з українських народних обрядових (щедрівок, колядок, веснянок, купал., жнивар.) та ліричних пісень. Спеціально для М. А. Муха зробив оркестрові обробки народних пісень «Висока верба» й «Веснянки», М. Скорик — «Засвічу свічку», Є. Станкович — «Ой глибокий колодязю», «Терен, мати, коло хати», «За сінечками», «Колискової» та ін., що ввійшли до фольк-опери «Квіт папороті», О. Кива написав камерні кантати на слова П. Тичини (№ 3) і Т. Шевченка (№ 6), Л. Дичко здійснила редагування своєї Літургії і сцену «Плачу» в хоровій опері «Золотослов», Г. Гаврилець — музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо...». У її виконанні прозвучали твори О. Білаша, І. Кириліної, М. Скорика, В. Смогителя, В. Шумейка та ін. У 1980-х рр. включала до репертуару також пісні української традиційної естради (напр., «Ой летіли дикі гуси», «Сіла птаха», «Чарівна скрипка», «Мамо, вечір догора» І. Поклада), на поч. 1990-х рр. вдавалася до автентичного народного співу (соло, в дуеті зі своєю матір’ю або у складі «Золотих ключів»), плідно співпрацювала з ансамблями «Мрія», «Березень», «Кобза», з хоровими капелами «Думка», «Хрещатик», дит. хором «Дударик», Чоловічою хоровою капелою ім. Л. Ревуцького, Кубанським козачим хором. Від початку 2000-х рр. експериментувала, співаючи, з одного боку, сучасну духовну музику в супроводі органа, з другого — виступаючи разом з гуртами «Океан Ельзи», «Танок на майдані Конґо», з лідером рок-гурту «Воплі Відоплясова» О. Скрипкою. 1995 у Нью-Йорку зіграла 16 вистав «Водоспад-відблиски» (режисер В. Ткач). Від 1990-х рр. як солістка виступала у програмах щорічних фестивалів «Музичні прем’єри сезону», «Київ Музик Фест», «Фарботони», різдвяних концертах з Чоловічою хоровою капелою ім. Л. Ревуцького (у дуеті з донькою Антоніною). Брала участь у телевиставах «Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди» та ін.; т/ф «Кларнети ніжності», «Політ стріли», «Цвіт папороті», «Ой глибокий колодязю», «Тризна», «Хор народний», «Дівочі мрії»; радіовиставах «Сватання на Гончарівці», «Князь Святослав», «Лісова пісня», к/ф «Солом’яні дзвони», «Пропала грамота» та ін. Здійснила записи на радіо, телебаченні та компакт-дисках.

Рекомендована література

1. Співає Ніна Матвієнко. К., 1987;
   Google Scholar Internet
2. Материнські пісні (Н. Матвієнко в США) // Старожитності. 1991. Ч. 6;
   Google Scholar Internet
3. Загайкевич М. Берегиня пісні // Музика. 1998. № 3;
   Google Scholar Internet
4. Клейменова О. Золота галактика на ім’я Ніна // ГУ. 1998, 13 берез.;
   Google Scholar Internet
5. Никанорова О. Княгиня української пісні // Уряд. кур’єр. 1998, 14 берез.;
   Google Scholar Internet
6. Чекан Ю. Голос від Бога // Час. 1998, 26 берез.;
   Google Scholar Internet
7. Сюта Б. Золотий засів Ніни Матвієнко // КіЖ. 1998. № 12;
   Google Scholar Internet
8. Окара А. Ніна Матвієнко: Репертуар для ангелів «Золотого віку» // УС. 2006, 31 трав.;
   Google Scholar Internet
9. Жулинський М. Гортаючи сторінки долі Берегині пісні // День. 2009, 9 верес.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю