ПЕНЯ́К Степан Іванович (29. 09. 1927, Ужгород — 26. 11. 2021, там само) — історик, археолог, музеє­знавець. Кандидат історичних наук (1969). Орден «За мужність» 3-го ступеня (1999). Закінчив Ужгородський університет (1955). Від 1947 учителював; від 1956 працював у Закарпатському крає­знавчому музеї (Ужгород): 1968–73 — директор; від 1973 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту археології АН УРСР (Київ), 1985–93 — Ужгородської групи від­ділу археології Ін­ституту су­спільних наук АНУ (Львів); 1998–2020 — від­повід­альний секретар редколегії «Зводу памʼяток історії та культури Закарпатської області» (Ужгород). Досліджував давньословʼянський курган­ний могильник та поселе­н­ня 7–9 ст. у с. Червеньово (нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл.), давньословʼянські поселе­н­ня 6–10 ст. у м. Берегове, с. Галоч і Холмок (нині обидва — Ужгородського р-ну). Також проводив охорон­ні роз­копки в зонах меліорації, в ході яких було виявлено понад 90 памʼяток різних епох (від Камʼяного віку до Середньовіч­чя).