Подгурський Едвард
ПОДГУ́РСЬКИЙ Едвард (08. 09. 1872, м. Краків, Польща — 1931, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл.) — скульптор. Навчався у Школі деревного промислу в м. Закопане (Польща, 1884–88), Художньо-промисловій школі у Відні (1891–94; викладач Г. Клотц), Мюнхенській академії мистецтв (Німеччина, 1897–98). Працював у Відні, Кракові; 1898–1900 — у Львові. Виконував фігурні композиції, портрети, вівтарі. Займався також живописом («Автопортрет», близько 1920). На Загальній крайовій виставці 1894 у Львові отримав бронзову медаль за статую «Венера» і два портретні барельєфи. Технічно й ефектно, в необароковому стилі вирізьбив дерев’яні групи «Прометей» (1892), «Андромеда» (1895), «Дафна і Аполлон» (копія скульптури Л. Берніні, 1896), «Оплакування» (1898). Професійно працював також у камені та металі. 1900 виконав кам’яну статую плакальниці й бронзовий портретний медальйон на могилі С. Бущинського на Раковицькому цвинтарі в Кракові. У новому львівському Міському театрі (нині театр опери і балету імені С. Крушельницької) 1900 зі східної та західної сторін купола було встановлено дві відлиті з бронзи групи його авторства, що символізували музичне мистецтво; їх композиція складається з двох жіночих постатей і ліри, увінчаної лебедем, що злітає. Оздоблював також балкони глядацької зали (гіпсові фігури атлантів, каріатид, муз, геніїв), а також герми третього ярусу (співавтори П. Війтович і Дж. Джованетті). На плафоні спільно з П.-В. Гарасимовичем створив 10 гіпсових медальйонів з портретами видатних театральних діячів. Від 1901 працював у Коломиї, де викладав у Школі дерев’яного промислу; 1920–31 — її директор. Різьбив портрети, зокрема своєї матері Барбари (1901, рельєф у дереві), тогочасного директора Школи дерев’яного промислу архітектора Ф. Каллая (1902, гіпс), побутові композиції («Гуцул», «Гуцулка на коні»; обидві — 1907). У 1905–06 виконав у дереві скульптури головного вівтаря у костелі в с. Ценява (нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Брав участь у мистецьких виставках 1902 та 1928 у Коломиї (експонував скульптуру «Гуцул», картини «Жіночий акт», «Портрет»), 1906 у Чернівцях — скульптуру «Мадонна». Деякі твори П. зберігаються в Національному музеї в Кракові.