Подгурський Едвард

ПОДГУ́РСЬКИЙ Едвард (08. 09. 1872, м. Краків, Польща — 1931, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл.) — скульптор. На­вчався у Школі деревного промислу в м. Закопане (Польща, 1884—88), Художньо-промисловій школі у Відні (1891—94; викладач Г. Клотц), Мюнхенській академії мистецтв (Німеч­чина, 1897—98). Працював у Відні, Кракові; 1898—1900 — у Львові. Виконував фігурні композиції, порт­рети, вівтарі. За­ймався також живописом («Автопорт­рет», близько 1920). На Загальній кра­йовій ви­ставці 1894 у Львові отримав бронзову медаль за статую «Венера» і два порт­ретні барельєфи. Технічно й ефектно, в необароковому стилі вирізьбив деревʼяні групи «Прометей» (1892), «Ан­дромеда» (1895), «Дафна і Апол­лон» (копія скульптури Л. Берніні, 1896), «Оплакува­н­ня» (1898). Професійно працював також у камені та металі. 1900 виконав камʼяну статую плакальниці й бронзовий порт­ретний медаль­йон на могилі С. Бущинського на Раковицькому цвинтарі в Кракові. У новому львівському Міському театрі (нині театр опери і балету імені С. Крушельницької) 1900 зі східної та західної сторін купола було встановлено дві від­литі з бронзи групи його авторства, що символізували музичне мистецтво; їх композиція складається з двох жіночих по­статей і ліри, увінчаної лебедем, що злітає. Оздоблював також балкони глядацької зали (гі­псові фігури атлантів, каріатид, муз, геніїв), а також герми третього ярусу (спів­автори П. Війтович і Дж. Джованет­ті). На плафоні спільно з П.-В. Гарасимовичем створив 10 гі­псових медаль­йонів з порт­ретами видатних театральних діячів. Від 1901 працював у Коломиї, де викладав у Школі деревʼяного промислу; 1920—31 — її директор. Різьбив порт­рети, зокрема своєї матері Барбари (1901, рельєф у дереві), тогочасного директора Школи деревʼяного промислу архітектора Ф. Кал­лая (1902, гіпс), побутові композиції («Гуцул», «Гуцулка на коні»; обидві — 1907). У 1905—06 виконав у дереві скульптури головного вівтаря у костелі в с. Ценява (нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Брав участь у мистецьких ви­ставках 1902 та 1928 у Коломиї (екс­понував скульптуру «Гуцул», картини «Жіночий акт», «Порт­рет»), 1906 у Чернівцях — скульптуру «Мадон­на». Деякі твори П. зберігаються в Національному музеї в Кракові.