Правотроцькістської організації в комсомолі України Справа
«ПРАВОТРОЦЬКІ́СТСЬКОЇ ОРГАНІЗА́ЦІЇ В КОМСОМО́ЛІ УКРАЇ́НИ» Справа — одна із політичних справ доби «єжовщини», що мала на меті «чистку» комсомольських кадрів. За версією працівників НКВС, «заколот» у комсомолі УРСР очолював перший секретар ЦК ЛКСМУ, кандидат у члени Оргбюро ЦК КП(б)У С. Усенко. У довідці за підписом виконувача обов’язків начальника 2-го відділу Управління державної безпеки НКВС УРСР Л. Павличева зазначено, що «С. Усенко є керівним учасником контрреволюційної правотроцькістської організації». Під тиском це засвідчили заарештовані у вересні 1938 колишні керуючий «Укрлегпостачу» Наркомату легкої промисловості УРСР С. Кербель, завідувач відділу керівних органів ЦК ЛКСМУ З. Пипенко, відповідальний секретар Молотовської райради Києва Б. Білий, начальник групи кадрів Наркомату легкої промисловості УРСР І. Кузнецов, заступник редактора г. «Комсомолець України» В. Макаренко, директор експериментальних майстерень при «Укрпромраді» І. Аврашко. Стверджувалось, що «Усенко на підставі терористичних настанов, про що свідчать матеріали слідства, з метою запобігти подальшого розгрому організації поставив питання про необхідність здійснення терористичного акту проти секретаря ЦК КП(б)У тов. Хрущова». На цій довідці стоїть власноручна резолюція М. Хрущова з вимогою заарештувати членів «Правотроцькістської організації в комсомолі України». Її розглядали як філію шкідницької організації, що її нібито створив у Москві заарештований перший секретар ЦК ВЛКСМ О. Косарев. На грудневому пленумі 1938 С. Усенка як «викритого ворога народу» вивели зі складу членів ЦК КП(б)У, а групу комсомольських працівників затаврували як «поплічників Усенка» (Д. Перевертайленко, В. Огненний, М. Кудінова, О. Декуша. К. Шнухов, О. Данилич). Переважну більшість з них було знищено. С. Усенка та інших засуджених за цією справою осіб офіційно реабілітовано у середині 1950-х рр.
Рекомендована література
- Шаповал Ю. І. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії. 1993
- Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст.: Істор. нариси. 2002 (обидві — Київ).