Єжовщина
«ЄЖО́ВЩИНА» — кампанія тотальних репресій у СРСР, що супроводжувалася показовими політичними процесами. Названа за прізвищем М. Єжова, признач. 26 вересня 1936 наркомом внутр. справ СРСР замість Г. Яґоди. М. Єжов прийшов у НКВС із готовим планом репрес. дій, у першу чергу проти тих діячів, які могли скласти опозицію особисто Й. Сталіну. Під час проведення кампанії органи НКВС «поєднували» воєдино й тих, кого оголосили правими ухильниками, й тих, кого визначили як приналежних до «троцькіст.-зінов’єв. блоку», тобто лівих. Концепцію такого поєднання М. Єжов виклав у своїй неопубл. пр. «От фракционности к открытой контрреволюции», над якою почав працювати 1935. Вже тоді він апріорі звинуватив учасників опозиції в терорист. намірах. Й. Сталін власноручно (на прохання М. Єжова) відредагував рукопис й висловив свої рекомендації. Фактично це означало схвалення рукопису і перетворення його на програм. документ з тотал. ліквідації всіх колиш. опозиціонерів та інакодумців. Не випадково в цей час сталін. керівництво зробило особл. акцент на викритті «прихов.» троцькістів (див. Л. Троцький). Розпочалася підготовка до моск. судового процесу «паралел. антирад. троцькіст. центру» (засудж. до страти Г. П’ятаков та ін. колишні більшов. вожді). Органи НКВС активно формували «троцькіст. периферію», зокрема в УРСР сфабриков. справи «троцькіст. терорист. організації», «контррев. троцькіст. організації», «об’єднаного троцькіст.-націоналіст. блоку», за якими знищено тих, хто в минулому належав до троцькіст. опозиції або симпатизував їй (напр., Ю. Коцюбинський). Лінія на винищення політ. суперників також реалізов. у фабрикації справи «бурж.-націоналіст. антирад. організації колишніх боротьбистів» (П. Любченко, А. Хвиля, Т. Таран та ін.). Під час «Є.» здійснено тотал. чистку НКВС. Процесом керував особисто М. Єжов, який у лютому 1938 саме з цією метою приїздив в УРСР. Загалом репресов. 14 тис. чекістів, чиїми руками у попередні роки чинилися свавілля і терор (в УРСР 1119 тільки керів. працівників, серед них — В. Балицький). Характерні риси «Є.»: застосування методів фіз. впливу за офіц. дозволом ЦК ВКП(б), подальше вдосконалення системи концтаборів і колоній, винищення людей за плановими списками («лімітами»), етнічні чистки. Кількість обвинувачених у «контррев. злочинах» зросла 1937 порівняно з 1930 у 10 разів. Під час «Є.» проведено масові розстріли на Соловках, зокрема в’язнів з УРСР. Використавши М. Єжова як знаряддя терору, Й. Сталін усунув його від керівництва НКВС у листопаді 1938 (згодом заарешт. і розстріляний).
Рекомендована література
- Хлевнюк О. В. 1937-й: Сталин, НКВД и советское общество. Москва, 1992;
- Шаповал Ю. І. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії. К., 1993;
- Шаповал Ю. І. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997;
- Мозохин О. Б. Право на репрессии: внесудебные полномочия органов государственной безопасности (1918–1953). Жуковский; Москва, 2006;
- Юнге М., Бордюгов Г., Биннер Р. Вертикаль большого террора. История операции по приказу НКВД № 00447. Москва, 2008.
Завантажити статтю
