«ЄЖО́ВЩИНА» — кампанія тотальних ре­пресій у СРСР, що су­проводжувалася показовими політичними процесами. На­звана за прі­звищем М. Єжова, при­знач. 26 вересня 1936 наркомом внутр. справ СРСР замість Г. Яґоди. М. Єжов при­йшов у НКВС із готовим планом ре­прес. дій, у першу чергу проти тих діячів, які могли скласти опозицію особисто Й. Сталіну. Під час проведе­н­ня кампанії органи НКВС «по­єд­нували» во­єдино й тих, кого оголосили правими ухильниками, й тих, кого ви­значили як приналежних до «троцькіст.-зіновʼєв. блоку», тобто лівих. Концепцію такого по­єд­на­н­ня М. Єжов виклав у своїй неопубл. пр. «От фракцион­ности к открытой контр­революции», над якою почав працювати 1935. Вже тоді він апріорі звинуватив учасників опозиції в терорист. намірах. Й. Сталін власноручно (на проха­н­ня М. Єжова) від­редагував рукопис й висловив свої рекомендації. Фактично це означало схвале­н­ня рукопису і пере­творе­н­ня його на про­грам. документ з тотал. ліквідації всіх колиш. опозиціонерів та інакодумців. Не випадково в цей час сталін. керівництво зробило особл. акцент на викрит­ті «прихов.» троцькістів (див. Л. Троцький). Роз­почалася під­готовка до моск. судового процесу «паралел. антирад. троцькіст. центру» (засудж. до страти Г. Пʼятаков та ін. колишні більшов. вожді). Органи НКВС активно формували «троцькіст. периферію», зокрема в УРСР сфабриков. справи «троцькіст. терорист. організації», «контр­рев. троцькіст. організації», «обʼ­єд­наного троцькіст.-націоналіст. блоку», за якими знищено тих, хто в минулому належав до троцькіст. опозиції або симпатизував їй (напр., Ю. Коцюбинський). Лінія на винище­н­ня політ. суперників також реалізов. у фабрикації справи «бурж.-націоналіст. антирад. організації колишніх боротьбистів» (П. Любченко, А. Хвиля, Т. Таран та ін.). Під час «Є.» здійснено тотал. чистку НКВС. Процесом керував особисто М. Єжов, який у лютому 1938 саме з цією метою при­їздив в УРСР. Загалом ре­пресов. 14 тис. чекістів, чиїми руками у попередні роки чинилися сваві­л­ля і терор (в УРСР 1119 тільки керів. працівників, серед них — В. Балицький). Характерні риси «Є.»: за­стосува­н­ня методів фіз. впливу за офіц. до­зволом ЦК ВКП(б), подальше вдосконале­н­ня системи концтаборів і колоній, винище­н­ня людей за плановими списками («лімітами»), етнічні чистки. Кількість обвинувачених у «контр­рев. злочинах» зросла 1937 порівняно з 1930 у 10 разів. Під час «Є.» проведено масові роз­стріли на Соловках, зокрема вʼязнів з УРСР. Викори­ставши М. Єжова як знаря­д­дя терору, Й. Сталін усунув його від керівництва НКВС у листопаді 1938 (згодом заарешт. і роз­стріляний).