Павлось Антін

ПАВЛО́СЬ Антін (08. 06. 1905, с. Гостинне, нині Люблінського воєводства, Польща — 04. 09. 1954, м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США) — скульптор, живописець. 1914 під час 1-ї світової війни російські урядовці депортували родину П. до Казахстану. 1930–35 навчався на відділі скульптури в Ю. Стажинського у Львівській мистецько-промисловій школі. Одночасно відвідував лекції рисунка в Мистецькій школі О. Новаківського. Учасник 3-ї виставки Українського товариства прихильників мистецтва (1934), Ретроспективної вистави українського мистецтва (1935; обидві — Львів). У період німецької окупації Львова — член Спілки українських образотворчих мистців, учасник її виставок у Львові (1941–43). У 1944 емігрував до Німеччини, 1945–49 перебував у таборах для переміщених осіб у Берхтесґадені та Авґсбурзі. Член заснованої 1947 у Мюнхені Української спілки образотворчих мистців. Учасник табірних і міжнародних виставок художників-емігрантів у Баден-Бадені (1946), Мюнхені (1947). Від 1949 — у США. Експонував свої скульптурні твори на виставках Об’єднання мистців українців в Америці в Нью-Йорку, Філадельфії, Міннеаполісі (усі — США), Торонто (Канада). Персональна — разом із С. Луциком у м. Сент-Пол (1951). Надавав перевагу гіпсу, теракоті, мармуру та бронзі. Автор серії теракотових скульптур малої форми, позначених субтельністю виразу, делікатною грацією та ритмічною гармонією пластичних мас («Акт», «Материнство», «Жіноча постать»; усі — 1930–40-і рр.), а також низки скульптурних зображень визначних історичних постатей України (проєкт пам’ятника королю Данилу Галицькому, 1940-і рр., гіпс; постать Б. Хмельницького на коні, 1940-і рр., бронза; «Князь Роман Галицький», 1930-і рр., теракота; «Гетьман І. Мазепа», 1940-і рр.; скульптурна композиція «Упісти-повстанці», 1940–50; «Княгиня з Крилоса» (за мотивами археологічної розкопки Я. Пастернака княжого саркофага в Крилосі), 1937–38, теракота; проєкту меморіального пам’ятника полеглим на Янівському цвинтарі у Львові, надгробного пам’ятника композитору В. Матюкові. Виконав серію горельєфних медальйонів і плакеток — «Р. Чорній», «В. Іванюх», «Митрополит Андрей Шептицький» (усі — 1930-і рр.) та скульптурні погруддя О. Новаківського (1934), Т. Шевченка, Б. Хмельницького (обидва — 1930-і рр.) та ін. П. — талановитий пластик-анімаліст («Коні», «Коні в русі» тощо), у скульптурних творах якого — реалістична пластика форм, збагачена динамізмом руху та м’яким ліризмом. Митець працював також у техніці олійного малярства, створивши низку пейзажів та жанрових творів на козацьку тематику («Три козаки в cтепу», 1931; «Пасовисько», 1940-і рр.). В Україні ім’я художника замовчувалося; під час сталінської «чистки» фондів Національного музею у Львові знищено 4 його роботи. Деякі твори П. зберігаються в багатьох приватних і музейних колекціях Європи, США, Канади; 1997 їх презентовано в Національному музеї у Львові на ювілейній виставці, присвяченій 75-літтю мистецької школи О. Новаківського. 2020 екс-посол Канади в Україні Р. Ващук з дружиною подарували цьому музею гіпсову скульптуру П. «Акт» (1943).

Рекомендована література

1. Ретроспективна виставка українського мистецтва за останні тридцять літ: Каталог. Л., 1935;
   Google Scholar Internet
2. Голубець М. Виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців // Львів. вісті. 1941. Ч. 117;
   Google Scholar Internet
3. Каталог-Альманах ІІІ виставки Спілки праці СУОМ. 1942. Л., 1943;
   Google Scholar Internet
4. П’ята виставка СУОМ у Львові: Каталог. Л., 1943;
   Google Scholar Internet
5. Гординський С. Антін Павлось // Крук, Павлось, Мухин. Три українські різьбярі. Мюнхен, 1947;
   Google Scholar Internet
6. Українське мистецтво: Альманах. Мюнхен, 1947. Вип. 1;
   Google Scholar Internet
7. Керч О. Альбатроси. Буенос-Айрес, 1957, Л., 2006;
   Google Scholar Internet
8. Арофікін В., Посацька Д. Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові. К.; Л., 1996;
   Google Scholar Internet
9. Мистецька школа Олекси Новаківського у Львові. До 75-ліття заснування. Наукові статті. Каталог виставки. Л., 2000.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю