Південноподільська схилово-височинна північно-степова фізико-географічна область

Визначення і загальна характеристика

ПІВДЕННОПОДІ́ЛЬСЬКА СХИ́ЛОВО-ВИСОЧИ́ННА ПІВНІ́ЧНО-СТЕПОВА́ ФІ́ЗИКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ Входить до складу Дністерсько-Дніпровського північно-степового краю. Охоплює південні відроги Подільської височини між долинами Дністра і Південного Бугу у межах Одеської і Миколаївської областей. Знаходиться на південно-західному схилі Українського щита, породи якого відслонюються в річкових долинах і ярах східної частини області. Поширені неогенові відклади, перекриті антропогеновими, переважно лесоподібними. Для області характерні хвилястий, розчленований (у Придністер’ї — дуже розчленований) рельєф, м’який для північно-степових ландшафтів клімат, значна мінералізація ґрунтових вод, поширення ксерофітів і петрофітів, значна господарська (переважно сільськогосподарська) змінюваність природно-територіальних комплексів. Ландшафтну структуру області утворюють місцевості: хвилястих привододільних рівнин (з найбільшою хвилястістю у Придністер’ї) з розораними звичайними середньогумусними чорноземами, подекуди змитими (50 % території області); яружно-балкові (глибина розчленування 50–60 м), зрідка з байраками, зі змитими ґрунтами, трав’янистими степовими і лучно-степовими угрупованнями схилів та днищ балок; долинно-схилові еродовані, лісомеліоровані (розвинуті вузькими смугами вздовж річок Кучургану, Тилігулу, Південного Бугу та ін.) і великих балок з дуже змитими ґрунтами, численними ярами, подекуди зсувами, з сухолюбною, рідше — каменелюбною рослинністю; надзаплавно-терасні, переважно в південній частині області, з розораними звичайними чорноземами, полиново-злаковою рослинністю (понад 20 % території області); заплавні, розорані, з чорноземно-лучними та лучними солонцюватими ґрунтами. Переважає сільськогосподарське природокористування.

Завантажити статтю