Південноподільська схилово-височинна північно-степова фізико-географічна область

ПІВ­ДЕН­НОПОДІ́ЛЬСЬКА СХИ́ЛОВО-ВИСОЧИ́Н­НА ПІВ­НІ́ЧНО-СТЕПОВА́ ФІ́ЗИКО-ГЕО­ГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ Входить до складу Дністерсько-Дні­провського пів­нічно-степового краю. Охоплює пів­ден­ні від­роги Подільської височини між долинами Дністра і Пів­ден­ного Бугу у межах Одеської і Миколаївської областей. Знаходиться на пів­ден­но-західному схилі Українського щита, породи якого від­слонюються в річкових долинах і ярах східної частини області. Поширені неогенові від­клади, пере­криті антропогеновими, пере­важно лесоподібними. Для області характерні хвилястий, роз­членований (у Придністерʼї — дуже роз­членований) рельєф, мʼякий для пів­нічно-степових ландшафтів клімат, значна мінералізація ґрунтових вод, пошире­н­ня ксерофітів і петрофітів, значна господарська (пере­важно сільськогосподарська) змінюваність природно-територіальних комплексів. Ландшафтну структуру області утворюють місцевості: хвилястих привододільних рівнин (з найбільшою хвилястістю у Придністерʼї) з роз­ораними звичайними середньогумусними чорноземами, подекуди змитими (50 % території області); яружно-балкові (глибина роз­членува­н­ня 50—60 м), зрідка з байраками, зі змитими ґрунтами, травʼянистими степовими і лучно-степовими угрупова­н­нями схилів та днищ балок; долин­но-схилові еродовані, лісомеліоровані (роз­винуті вузькими смугами вздовж річок Кучургану, Тилігулу, Пів­ден­ного Бугу та ін.) і великих балок з дуже змитими ґрунтами, числен­ними ярами, подекуди зсувами, з сухолюбною, рідше — каменелюбною рослин­ністю; надзаплавно-терасні, пере­важно в пів­ден­ній частині області, з роз­ораними звичайними чорноземами, полиново-злаковою рослин­ністю (понад 20 % території області); заплавні, роз­орані, з чорноземно-лучними та лучними солонцюватими ґрунтами. Пере­важає сільськогосподарське природокористува­н­ня.

Завантажити статтю