Південнопридніпровська височинна лісостепова фізико-географічна область
ПІВДЕННОПРИДНІПРО́ВСЬКА ВИСОЧИ́ННА ЛІСОСТЕПОВА́ ФІ́ЗИКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ Входить до складу Дністерсько-Дніпровського лісостепового краю. Знаходиться у південній частині лісостепової зони на межиріччі Дніпра і Південного Бугу й охоплює з півночі і північного заходу частину Кіровоградської та вузькі смуги Черкаської й Одеської областей. Геоструктурно територія області приурочена до центральної частини Українського щита. Його інтрузивні породи дніпровсько-токівського та інших комплексів, а також метаморфічні гнейси і кристалічні сланці перекриті товщею палеогенових, неогенових і антропогенових відкладів потужністю від кількох метрів до 100–120 м, інколи до 500 м. Зниження заповнені піщано-глинистими і буро-вугільними відкладами бучацького ярусу. Орографічно є підвищеною, пологохвилястою еродованою рівниною. Абсолютні висоти на вододілах перевищують 200 м, максимальні — 265 м, мінімальні трапляються у заплаві Дністра — 57–70 м. Густота яружно-балкової мережі становить 1 км/км2. Випадання літніх опадів має зливовий характер, що сприяє інтенсивному поверхневому стоку, змиву ґрунтів, розвитку процесів ерозії. Характерна досить значна густота річкової мережі — 0,25–0,37 км/км2. Ґрунтовий покрив строкатий, у ньому поєднуються типові чорноземи з опідзоленими; під лісовою рослинністю розвинуті сірі й темно-сірі опідзолені ґрунти, що займають майже 30 % території області. Природна рослинність збереглась мало. Ліси й чагарники займають близько 10 % площі області. Більше заліснена східна частина (14 %), де знаходяться великі лісові масиви — Чорний ліс, Чутянський, Нерубаївський та ін. Рілля становить понад 70 % від загальної площі земельних угідь. У ландшафтній структурі області поєднуються вододільні слабкохвилясті місцевості з чорноземами типовими, сильнохвилясті місцевості з чорноземами опідзоленими і темно-сірими лісовими ґрунтами. Яружно-балкові місцевості мають світло-сірі та сірі лісові ґрунти під лісами та чагарниками. Невеликі площі займають заплавні й терасові місцевості. Поширені й місцевості давніх прохідних долин. Унікальним об’єктом цієї фізико-географічної області й всієї України є відомий дендропарк національного значення «Софіївка», що є прикладом створення природно-антропогенних та історико-архітектурних рекреаційних комплексів.
Рекомендована література
- Денисик Г. І. Лісополе України. В., 2001;
- Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України. К., 2005.