Пінчевський Мар Михайлович

ПІНЧЕ́ВСЬКИЙ Мар Михайлович (25. 12. 1930, Харків — 26. 06. 1984, Київ) — пере­кладач. Син Михайла, батько Богдани Пінчевських. Закінчив Київський педагогічний ін­ститут іноземних мов (1952). Викладав англійську мову в школі та Ніжинському педагогічному ін­ституті (1952—56). Працював редактором і завідувачем від­ділу критики журналу «Всесвіт» (Київ, 1971—84). Пере­клав з художньої літератури США: романи «Реквієм» Н. Шюта (1964), «Фієста», «Маєш і не маєш», «По кому подзвін», пʼєси «Пʼята колона» Е. Гемінґвея (1979—80), «Людська комедія» В. Сарояна (1971), «Озеро Гагари» Е. Докторова (1984), «Янкі з Кон­нектикуту при дворі короля Артура» М. Твена (1985), повість «Старий» В. Фолкнера (1972), роман «Ніч лагідна» Ф. Фіцджеральда (1975), повість-казку «Чарівник країни Оз» Л. Баума (1992), збірку оповідань «Смок Белью» Дж. Лондона (1971), у періодиці — романи «Готель» А. Гейлі, «Історія одного коха­н­ня» Е. Сіґела, повість «Дочка оптиміста» Ю. Велті, пʼєси «Смерть Бессі Сміт» Е. Олбі, окремі оповіда­н­ня Ф. Фіцджералда, Т. Капоте, Н. Олґрен; з британської літератури: романи «Герої пустин­них горизонтів» Дж. Олдріджа (1956), «Трамвайна зупинка біля Нілу» Д. Вол­ліса (1961), «Смерть під вітрилами» Ч. Снова (1965), «Лицедії» С. Моема (1977), «Пастка часу» Ф. Кліф­форда (1976), «Пригоди Олівера Твіста» Ч. Дік­кенса (1987), у періодиці — пʼєсу «Смажена картопля до всього» Д. Вескера тощо; з канадської: повісті «Голодні гори» Дж. Риґа (1968), «Полонені білої пустелі» (1969) та «Прокля­т­тя могили вікінга» (1983) Ф. Моуета; з австралійської: повість «Я на­вчився стрибати через калюжі» А. Маршал­ла (1959). У «Всесвіті», окрім значної кількості інтер­претацій художніх творів, опублікував низку пере­кладів статей, інтервʼю, нарисів (ста­т­тю «Найдавніше та найдосконаліше» А. Азімова, інтервʼю з Е. Докторовим, есе Т.-С. Еліота про Данте, автобіо­графію Ч. Чапліна тощо). Політичні та су­спільні стат­ті під­писував псевдонімом Володимир Галчин.

Завантажити статтю