Панькевичівка

ПАНЬКЕВИЧІ́ВКА  — фонетико-етимологічний український правопис. Складений 1922 І. Панькевичем для шкіл Закарпаття на основі максимовичівки. Засади П. були схвалені 1920 на з’їзді закарпатських учителів, а згодом викладені в «Граматиці руського языка» (Мукачів, 1922); вони враховували місцеві традиції, зокрема збережено: ѣ: єѣ, тоѣ, синьоѣ; тѣ, добрѣ; діалектні особливості фонетики (фонології) — ы: ты, сынъ, мыло, різні рефлекси [о] в новозакритому складі – і, ĵ, j, що позначаються буквою ô. П. проіснувала до 1945 і була замінена загальноукраїнським правописом.

Завантажити статтю