Прокопович Григорій Григорович

ПРОКОПО́ВИЧ Григорій Григорович (21. 10. 1928, с. Уріж, нині Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 30. 07. 2008, там само) — учасник національно-визвольного руху. 1944, під час навчання на 9-місячних курсах підготовки вчителів у Дрогобичі, був заарештований за підозрою в розповсюдженні листівок із закликами до населення не брати в руки зброї проти УПА, не співпрацювати з НКВС, вести розвідку дислокації й пересування військ, допомагати бійцям УПА продовольством, одягом та іншим. Не домігшись зізнань, через 2,5 місяці відпустили. Учителював. Закінчив Бориславське педагогічне училище (нині Дрогобицький р-н), заочно навчався на історичному факультеті Львівського учительського інституту. У листопаді 1948 взяв участь у створенні підпільної молодіжної «Організації імені С. Бандери» з метою сприяти УПА в її боротьбі за незалежність України. Крім того, організація реалізовувала т. зв. бофони (від «бойовий фонд») — аркуші паперу розміром 104 × 10 см із зображенням тризуба в терновому вінку та написом «За Українську Соборну Державу», ціна — 5 або 10 крб. Ці бофони видавали населенню в обмін за допомогу повстанцям продовольством та одягом з обіцянкою, що коли буде створена незалежна Україна, власник бофонів отримає удесятеро більше. 9 грудня 1949 заарештований, 23 лютого 1950 за звинуваченням у зраді Батьківщині засуджений до 25-ти р. позбавлення волі, 5-ти р. заслання і 5-ти р. поразки у правах. Покарання відбував у таборах у Казахстані та РФ. Товаришував із М. Сорокою, П. Дужим, В. Горбовим, Ю. Литвином, зустрічався з митрополитом Йосифом Сліпим. 1956 йому скоротили термін до 10-ти р., 1958 звільнили. Жив у Луганській обл., працював на шахті. Взяв активну участь у діяльності підпільної організації «Український національний фронт». 21 березня 1967 затриманий у Львові з нелегальною літературою і бофонами, 7 червня того ж року засуджений до 6-ти р. позбавлення волі у таборах суворого режиму та 5-ти р. заслання. Покарання відбував у мордовському таборі (РФ), де спілкувався з давніми друзями, а також Л. Лук’яненком, Б. Ребриком, Л. Горохівським та ін. Організовував відзначення релігійних і національних свят, на основі спогадів учасників боїв написав «Історію УПА» — 12 загальних зошитів, конфіскованих адміністрацією. П. відбувся 5-ма добами карцеру. 1978 звільнений. Працював у Бориславі на шахті. Від 1981 — на пенсії. Із відновленням незалежності України брав участь у роботі Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.

Завантажити статтю