Прісовський Костянтин Адамович

ПРІСО́ВСЬКИЙ Костянтин Адамович (10(22). 09. 1879, Київ — 15. 02. 1966, м. Мужен, Франція) — військовик. Генерал-хорунжий армії Української Держави (1918). Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (нині Харківська обл., 1901). Служив у 130-му піхотному Херсонському полку (Київ). Під час 1-ї світової війни — командир батальйону 278-го піхотного Кромського полку (сформований на базі 130-го піхотного Херсонського полку), командир 280-го піхотного Сурського полку, командир бригади 182-ї піхотної дивізії, начальник 10-ї Туркестанської стрілецької дивізії. Після більшовицького перевороту 1917 повернувся до Києва. На чолі офіцерського загону брав участь у боях за місто з червоногвардійцями М. Муравйова. У лютому 1918 із розрізнених українських частин сформував і очолив Окремий Запорозький загін (згодом — бригада), що звільнив Житомир, м. Бердичів (нині Житомирська обл.), Київ (разом із загонами С. Петлюри та Є. Коновальця). У березні 1918 — губернський комендант Київщини. За гетьмана П. Скоропадського — комендант Києва, командувач військами у місті. Після антигетьманського повстання відмовився служити Директорії УНР, 1919 вступив до Збройних сил Півдня Росії. Призначений генералом для доручень у справах України для організації контактів із повстанським рухом. Від 1920 — на еміграції у Туреччині, Болгарії, Югославії, Франції. Був начальником Костянтинівського військового училища (останній випуск — 1922), почесним головою Об’єднання колишніх юнкерів і викладачів Чугуївського піхотного юнкерського училища. Підтримував зв’язок із гетьманом П. Скоропадським.

Завантажити статтю