ПЕТРО́В Іван Семенович (04. 10. 1923, с. Миронівка Новогеоргіївського, нині Олександрійського р-ну Кірово­градської обл. — 03. 07. 1990, Сімферополь) — живописець-баталіст, графік. Чоловік Ніни, батько Ольги та Ганни Петрових. Заслужений художник УРСР (1983). Член Спілки художників СРСР (1961). Учасник 2-ї світової війни. На­вчався в Харківському художньому училищі (1939 —41 та 1946–48), закінчив Київський художній ін­ститут (1954; майстерня К. Трохименка). 1954–68 — викладач Кримського художнього училища в Сімферополі; 1968–71 — головний художник Сімферопольського художньо-виробничого комбінату. Працював в історико-батальному жанрі в галузі живопису, станкової та книжкової графіки (його роботами оформлено близько 30 книг). Створив більше десяти мас­штабних батальних діорам і значну кількість історичних полотен. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1957. Персональні — у Сімферополі (1971, 1974, 1976, 1996, 2008). Деякі твори П. зберігаються в Сімферопольському та Севастопольському художніх музеях.