Петрова Ганна Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРО́ВА Ганна Іванівна (15. 09. 1962, Сімферополь) — художник монументально-декоративного мистецтва. Дочка Івана та Ніни, сестра Ольги Петрових. Диплом ІХ Міжнародного бієнале у Флоренції (Італія, 2013). Членкиня НСХУ (1993). Закінчила Кримське художнє училище (1984), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури (нині Санкт-Петербург, 1980, майстерня А. Мильникова). Стажувалася в монументально-реставраційній майстерні в Флоренції (Італія, 2013). У 1990–2014 — головний реставратор підприємства «Реставрація Криму», Сімферопольського художнього музею, реставраційного центру «Крим». Основна галузь — монументально-декоративне мистецтво. Створює вітражі та мозаїки. Здійснила вагомий внесок у справу реставрації пам’яток історії та релігії Криму. Кураторка арт-проєктів «Kunststation — Artplace — Крим — Німеччина» (2002–03), «АртПорт (Крим) — Блекінге (Швеція)» (2003–04). Авторка статей у журналах «Антиквар» і «Мистецтво в Україні» про старожитності та мистецтво України. Учасниця регіональних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1981. Персональні — у Києві (2000), Лондоні (2003), м. Фульда (Німеччина, 2008), Будапешті (2012). Від 2014 — у м. Еріксмола (Швеція). Деякі роботи П. зберігаються в Музейному історико-меморіальному комплексі «35-а берегова батарея» (Севастополь), Музейному фонді «Дракон» (Тайвань), Музеї Кунстштаціон (м. Фульда).
Додаткові відомості
- Основні твори
- розписи — вівтарної частини церкви Різдва Христового в с. Різдвяне, РФ (1992), баптистерії церкви ікони Феодорівської Божої Матері в м. Бахчисарай (2006), «Тріумфальна арка» в Гурзуфській школі мистецтва (2009; обидва — АР Крим), «Різдво Христове» в церкві Петра і Павла в Києві (2011); вітражі — «Мистецтво», «Ольга» (обидва — 1989), «Театр» (1990); мозаїки — у Володимирському соборі у Херсонесі в Севастополі (2001–04), «Воскресіння Христове» в однойменній церкві у смт Форос (2004); мозаїчні триптихи — «Крим» у ресторані «Олена» (замок «Ластівчине гніздо», Місхор), «Богоматір», «Спаситель», «Микола Чудотворець» (2005); рельєф «Гурзуф» у залі урочистих церемоній у смт Гурзуф (2007); реставрація — живописне полотно «Венера в кузні Вулкана» Х. де Клерка (2012), погруддя «Адмірал Нахімов» (2013), скульптурний портрет «Петро І» (2013; усі — Сімферопольський художній музей); монументальних творів з мармуру у Воронцовському палаці в м. Алупка, 2012–13; усі — АР Крим).