ПЕТРО́ВА Ганна Іванівна (15. 09. 1962, Сімферополь) — художник монументально-декоративного мистецтва. Дочка Івана та Ніни, сестра Ольги Петрових. Диплом ІХ Між­народного бієнале у Флоренції (Італія, 2013). Членкиня НСХУ (1993). Закінчила Кримське художнє училище (1984), Ленін­градський ін­ститут живопису, скульптури та архітектури (нині Санкт-Петербург, 1980, майстерня А. Мильникова). Стажувалася в монументально-ре­ставраційній майстерні в Флоренції (Італія, 2013). У 1990–2014 — головний ре­ставратор під­приємства «Ре­ставрація Криму», Сімферопольського художнього музею, ре­ставраційного центру «Крим». Основна галузь — монументально-декоративне мистецтво. Створює вітражі та мозаїки. Здійснила вагомий внесок у справу ре­ставрації памʼяток історії та релігії Криму. Кураторка арт-проєктів «Kunststation — Artplace — Крим — Німеч­чина» (2002–03), «АртПорт (Крим) — Блекінге (Швеція)» (2003–04). Авторка статей у журналах «Антиквар» і «Мистецтво в Україні» про старожитності та мистецтво України. Учасниця регіональних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1981. Персональні — у Києві (2000), Лондоні (2003), м. Фульда (Німеч­чина, 2008), Будапешті (2012). Від 2014 — у м. Еріксмола (Швеція). Деякі роботи П. зберігаються в Музейному історико-меморіальному комплексі «35-а берегова батарея» (Севастополь), Музейному фонді «Дракон» (Тайвань), Музеї Кунстштаціон (м. Фульда).