Поклад Наталка

Визначення і загальна характеристика

ПО́КЛАД Наталка (Наталія Іванівна; 03. 09. 1951, с. Манькiвка Бершадського, нині Гайсинського р-ну Вiнницької обл.) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Членкиня НСПУ (1988) та НСЖУ (2011). Премії імені Є. Маланюка (1993), імені М. Коцюбинського (1999), «Благовіст» (2000), імені М. Бек (Канада, 2002), імені Н. Забіли (2010), «Кришталевий птах», журналу «Березіль» (обидві — 2012), імені В. Юхимовича, Фонду імені Воляників-Швабінських при Фундації УВУ в Нью-Йорку (США; обидві — 2013), імені Олександра Олеся (2014), імені В. Забаштанського (2020). Закiнчила Балтське педагогічне училище (Одеська обл., 1970) та Київський університет (1976). Учителювала на Вiнниччинi та в Києві; працювала у видавництвах Київського університету й «Веселка», в журналах «Київ» і «Міжнародний туризм», Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ, НДІ українознавства МОН України, Міжрегіональній академії управління персоналом, газеті «Вісник Чорнобиля». Входила до першого правління Товариства української мови імені Т. Шевченка (1988–91; згодом — «Просвіта»). Була серед тих, хто відновлював і розбудовував Союз українок в Україні. Дебютувала новелами в бершадській районній газеті (1970). Поезiя П., зокрема громадянська лірика, позначена патетичнiстю та сповiдальнiстю водночас. Коло її образiв — любов, свобода, минуле й майбутнє України, у зверненнi до яких йдеться про самовизначення як на особистiсному, так i на етнiчному рiвнях. Пише й для дiтей — збірки віршів «Хрущикова наука» (1993), «Абетка» (2003), «Небилиці» (2008), «Чарівні шовковиці» (2010), «Сонячні віршики» (2011), «Ходить червень-чародій» (2013), «Ластівчин привіт» і «На веселій вулиці» (обидві — 2014); збірка казок «День прощання з осінню» (2019). Авторка книжки новел «Райські яблучка» (2013); фольклорного видання «Маньківське весілля (запис древнього весільного обряду)» (2003; 2011), художньо-публіцистичних — «Майстер, або Терни і лаври Івана Гончара» (2007), «У всесвіті Івана Гончара» (2011; усі — Київ), художньо-етнографічного — «Там Буг Південний, там душа моя…» (В., 2021). Співукладачка посібника з українознавства «Слово» (К., 2003). Переклала з польської мови окремі твори Д. Лебьоди, Д. Костевич, Н. Хаджиніколау, з російської — О. Матвєєва (збірка «Знов до тебе спішу я, Долоччя», К., 2016). Низку творів П. перекладено білоруською, російською, польською, іспанською, німецькою мовами, зокрема німецькою — А.-Г. Горбач.

Завантажити статтю