МЕНЬШО́В Володимир Федорович (29. 01. 1936, м. Кузнецьк Пензенської обл., РФ) — тренер (гирьовий спорт). Заслужений тренер України (2002). Суддя між­народної категорії з гирьового спорту (1995). Від­значений між­народним орденом «Крилатий лев» (2008), орденом Між­народної федерації гирьового спорту «За особливі заслуги в роз­витку гирьового спорту в світі» (2010) та низкою інших нагород. Закінчив Харківське військове училище штурманів (1957), Військовий факультет фізичної культури і спорту при Державному ін­ституті фізичної культури імені П. Лесгафта (Ленін­град, нині Санкт-Петербург, 1973), Академію здоровʼя і гармонії Е. Гуляєва (Київ, 2015). У 1957–75 служив у Збройних силах СРСР; 1975–80 — начальник СКА-40 (Казах­стан); 1980–2015 — начальник науково-методичного від­ділу з фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботі СК «Стріла» при ВО «Мотор Січ», тренер з гирьового спорту на громадських засадах (Запоріж­жя). Пред­ставляв спортивне товариство «Зеніт». Під­готував 6 майстрів спорту СРСР, 24 майстра спорту України, 3 майстри спорту України між­народного класу, 1 заслуженого майстра спорту України. Серед вихованців — Л. Черепаха, Н. Пліщак. Голова комісії ветеранів Федерації гирьового спорту України (1998–2015) та Між­народної федерації гирьового спорту (2006–15). Один із фундаторів сучасного гирьового спорту в Україні та світі. Головний суддя і організатор Всеукраїнського турніру з гирьового спорту памʼяті генерального директора ВО «Мотор-Січ» В. Омельченка (1980–2015), що отримав статус між­народного (1998). Головний суддя чемпіонатів світу з гирьового спорту серед ветеранів, що проводили на спортивній базі цього під­приємства (2002, 2004, 2005, 2007, 2009).