Пристай-Огоновська Наталка

Визначення і загальна характеристика

ПРИСТА́Й-ОГОНО́ВСЬКА Наталка (10. 06. 1899, с. Лагодів Перемишлянського пов., нині Львівського р-ну Львівської обл. — 26. 02. 1969, Львів) — живописець. Дружина В. Огоновського. Навчаючись в Українській жіночій гімназії сестер василіянок у Львові (1912–17), у старших класах відвідувала майстерню О. Новаківського, а після закінчення брала в нього приватні лекції рисунку. У березні 1923 стала однією із п’яти перших учнів його школи. У роки 1-ї світової війни працювала в Українському жіночому товаристві допомоги Українським Січовим стрільцям (УСС). 1923–26 навчалася на філософському факультеті Віденського університету. Повернувшись до Львова 1927, відійшла від систематичної творчої праці в малярстві; викладала українську мову в консерваторії (1939–41), англійську мову в медичному інституті (1944–64). У вільний від роботи час малювала, вишивала. У низці олійних та рисункових композицій, що збереглися в приватних колекціях львів’ян («Спокушування Христа», 1926; 2 ескізи до композиції «Пієта» (або «Плата за волю», 1920), навіяні трагічною звісткою про загибель брата — хорунжого УСС Т. Пристая), виразно прочитується властива художниці гострота й оригінальність образного мислення, нахил до філософського, символіко-алегоричного трактування образів. Серед інших її творів відзначимо: «Квіти» (1918), «Посмертний портрет діда Бачинського» (1922), «Автопортрет на тлі весняних квітів» (1923). Роботи П.-О. експонували 1998 в Національному музеї у Львові на виставці, присвяченій 75-літтю заснування Мистецької школи О. Новаківського.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю