ПРОЦЬ Іван Давидович (08. 10. 1886, м-ко Богородчани, нині смт Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 16. 06. 1968, Берлін) — журналіст, публіцист. Брат Й. Проця. На­вчався у гімназії з польською мовою викла­да­н­ня у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), 1912 закінчив Академічну гімназію у Львові. Працював у редакції часопису «Руслан» (Львів). Під час 1-ї світової війни — спів­робітник від­ділу преси Військового міністерства у Відні, де 1918 також редагував г. «Від­родже­н­ня України». Згодом був службовцем пресового бюро еміграційного уряду Є. Петрушевича, писав стат­ті для ж. «Український скиталець» (1922–23). У 1923 разом із Є. Петрушевичем пере­їхав до Берліна. Став членом Політичного центру Західної України, редактором його офіційного органу — г. «Український прапор». Повернувся до Галичини, 1937–38 працював у редакції г. «Діло». Восени 1939 вітав вступ Червоної армії до Західної України. Від­тоді учителював у перед­місті Львова. Пі­знавши суть радянського режиму перед за­грозою арешту 1940 втік до Німеч­чини.