Панко Віталій Федорович
ПАНКО́ Віталій Федорович (12. 04. 1953, с. Петриківка, нині смт Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстер петриківського розпису. Син Федора, брат Валентини Панків. Член НСХУ (1989). Закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпро, 1972; викладачі О. Ніколенко, Ф. Панко, В. Щедрова), кафедру соціології Дніпродзержинського технічного університету (нині Кам’янське, 2012). Від 1972 працював у системі Художнього фонду СХУ; в експериментальному цеху петриківського розпису Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату. Основні галузі — декоративно-ужиткове мистецтво, живопис. Брав участь у настінному розписі залу засідань Українського комітету захисту миру (Маріїнський палац, Київ, 1986). Долучився до створення Національного природного парку на Дніпропетровщині «Орільський»; ініціатор проведення етноекспедиції «Чумацькими шляхами» під керівництвом В. Скуратівського з дослідження колишніх козацьких поселень Протовчанської паланки (1991). Розробник проєкту щодо надання петриківському розпису статусу нематеріальної спадщини людства в рамках ЮНЕСКО (2013). Від 1989 був помічником-консультантом народного депутата Верховної Ради України В. Коваля (3–5-го скликань); 2005–15 — керівник внутрішньої політики Петриківської райдержадміністрації. Учасник фестивалю до Дня Незалежності України (Монреаль, Канада, 2019). Окремі твори П. зберігаються в Дніпровському й Запорізькому художніх музеях, музеях Києва, Сум.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вази — «Святкова» (1976), «Калиновий гай» (1979), «Ювілейна» (1983), «Рідна земля» (1984), «Мій квітучий край» (1987); панно — «Юність наших дідів» (1977), «Червоний птах» (1979), «Лисиця і журавель», «Гопак», «Квіти» (усі — 1980), «Морозець», «Пісня про хліб», «Пам’ять» (усі — 1985), «Горобина» (1986), «Там дівчина воду брала» (1987), «Весна» (1989); салотовка (1980); цукерниця «Калина»; горішниця (обидві — 1982); кухоль «Мисливський» (1983).
Рекомендована література
- Глухенька Н. Все можна сказати квітами // Наука і культура. 1988. Вип. 22;
- Данилюк А. Де була Протовчанська паланка // Нар. творчість та етнографія. 1993. № 2;
- Петриківка: Альбом репродукцій. Дн., 2001.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
