ПАНКО́ Валентина Федорівна (15. 08. 1960, смт Петриківка Царичанського, нині Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл.) — майстриня петриківського роз­пису. Дочка Федора, сестра Віталія Панків, мати Анастасії та Роксолани Чуднівець. Премія імені І. Нечуя-Левицького. Членкиня НСХУ (1990), Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (2013–16). Закінчила Дні­пропетровський університет (нині Дні­про, 1986). На­вчалася петриківського роз­пису в батька. Від 1978 — художник народних художніх промислів в екс­периментальному цеху петриківського роз­пису; 1986–88 — викладач Петриківської дитячої художньої школи. Працює у різноманітних художніх матеріалах: папері, картоні, дереві, металі, кераміці, пластмасі та настін­ному роз­писі. Брала участь у настін­ному роз­писі залу засі­дань Українського комітету захисту миру (Маріїнський палац); настін­ному орнаментальному роз­писі Головного павіль­йону на Київській ви­ставці «ЕКСПО» (обидва — Київ). Учасниця обласних, всеукраїнських і зарубіжних (у Німеч­чині, Польщі, Чехії, Греції, Литві, Франції, Китаї, Азербайджані, Болгарії, Обʼ­єд­наних Арабських Еміратах) мистецьких ви­ставок від 1978. Має 19 персональних ви­ставок. Була у складі петриківської делегації на 8-й сесії ЮНЕСКО (Баку, 2013), на якій петриківський роз­пис внесено до списку ЮНЕСКО як елемент нематеріальної культурної спадщини людства. Брала участь в оформлен­ні торгово-промислових ви­ставок України, що організовували в Індії, Японії, Алжирі, Угорщині, Іспанії. Авторка оформле­н­ня інтерʼєрів багатьох громадських закладів та ресторанів. Твір художниці «Скриня» зберігається у штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж), інші роботи — у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Дні­провському художньому та історичному музеях, Запорізькому художньому музеї.