Панко Валентина Федорівна
ПАНКО́ Валентина Федорівна (15. 08. 1960, смт Петриківка Царичанського, нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — майстриня петриківського розпису. Дочка Федора, сестра Віталія Панків, мати Анастасії та Роксолани Чуднівець. Премія імені І. Нечуя-Левицького. Членкиня НСХУ (1990), Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (2013–16). Закінчила Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1986). Навчалася петриківського розпису в батька. Від 1978 — художник народних художніх промислів в експериментальному цеху петриківського розпису; 1986–88 — викладач Петриківської дитячої художньої школи. Працює у різноманітних художніх матеріалах: папері, картоні, дереві, металі, кераміці, пластмасі та настінному розписі. Брала участь у настінному розписі залу засідань Українського комітету захисту миру (Маріїнський палац); настінному орнаментальному розписі Головного павільйону на Київській виставці «ЕКСПО» (обидва — Київ). Учасниця обласних, всеукраїнських і зарубіжних (у Німеччині, Польщі, Чехії, Греції, Литві, Франції, Китаї, Азербайджані, Болгарії, Об’єднаних Арабських Еміратах) мистецьких виставок від 1978. Має 19 персональних виставок. Була у складі петриківської делегації на 8-й сесії ЮНЕСКО (Баку, 2013), на якій петриківський розпис внесено до списку ЮНЕСКО як елемент нематеріальної культурної спадщини людства. Брала участь в оформленні торгово-промислових виставок України, що організовували в Індії, Японії, Алжирі, Угорщині, Іспанії. Авторка оформлення інтер’єрів багатьох громадських закладів та ресторанів. Твір художниці «Скриня» зберігається у штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж), інші роботи — у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Дніпровському художньому та історичному музеях, Запорізькому художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно — «Декоративні квіти» (1978), «Колосок» (1980), «Ох літо, літечко» (1981), «Казка про царя Салтана» (1982), «Осінь», «Квіти мого саду» (обидва — 1983), «Катюша», «Урожай», «Морозець» (усі — 1985), «А качечка випливає», «Бабине літо», «Синій птах», «Весна» (усі — 1989), «Птах надії» (1998), «Розквітни, земле моя, надією та щастям» (2001); «Подих весни» (2002), «Вечір приліг на зелені отави» (2011), «Зустріч» (2014) «У селах вікна, як жарини», «Сільський ставок», «І щовесни на всю могуть по всій землі сади цвітуть» (усі — 2015); підлаковий розпис тарілки «Полунички» (1980); ваза «Україна» (1984); таця «Двох сердець ласкава змова» (2005); столик (2010); розпис скатертини й серветок (2011); скриня «Золотиста» (2015).
Рекомендована література
- Придатко Т. Цвіт розквітне // Україна. 1984. № 3;
- Качкан В. Сонячні квіти Петриківки // Дивосвіт. К., 1986;
- Петриківка: Альбом репродукцій. Дн., 2001.
Фотоілюстрації
, portseliana, sklo.jpg "В. Панко. Скатертина й серветки. 2011. Розпис по тканині (льон), порцеляна, скло")
Інформація про статтю
Н. О. Глухенька- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- квіт. 2024
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2023
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- майстриня петриківського розпису
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 880955
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Панко Валентина Федорівна / Н. О. Глухенька // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-880955.
Panko Valentyna Fedorivna / N. O. Hlukhenka // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-880955.
Людина 
