Пенінська зона

ПЕНІ́НСЬКА ЗО́НА — геологічна структура Карпатської покривно-складчастої споруди (див. Карпатська складчаста система). П. з., що за межами України ві­дома як Пенінський кліповий пояс (англ. Pieniny Klippen Belt), від­діляє Центральні Західні Карпати, пред­ставлені кри­сталічними масивами — давніми доальпійськими метаморфічними і магматичними породами та їх осадовою оболонкою, від Зовнішніх Карпат, складених мезозойсько-кайнозойськими пере­важно флішевими утворе­н­нями. П. з. заповнена від­кладами, накопиченими в юрському, крейдовому та палеогеновому періодах в океані Тетис — у так званому Альпійському Тетисі, що по­єд­нувався з Атлантичним океаном. Вона про­стягається вузькою смугою (шириною від перших сотень метрів до 20 км) від Західної Словач­чини на схід через Польщу та Україну до Румунії. Характерною її ознакою є наявність кліпів — жорстких блоків, складених пере­важно вапняками юри та нижньої крейди, що роз­міщені серед від­носно пластичних мергелистих і флішевих від­кладів крейди—палеогену. Кліпи мають роз­міри до сотень метрів і часто добре виражені в рельєфі, формуючи мальовничі скелі — обʼєкти геотуризму.

Польські та словацькі геологи виділяють у Пенінському кліповому поясі декілька типів страти­графічних послідовностей, кожна з яких накопичувалася в певних палеогео­графічних умовах. Головними з них є Пенінська (sensustricto) та Чорштинська послідовності. У Пенінській послідовності роз­винені середньоюрські-ран­ньокрейдові радіолярити — кременисті від­клади з радіоляріями, що накопичувалися в глибоководних умовах нижче глибини роз­чине­н­ня кальциту (англ. CCD — calcite compensation depth). У Чорштинській послідовності є середньоюрські-ран­ньокрейдові вапнисті збагачені різноманітною біо­тою від­клади, що формувалися в мілководних умовах. Між Пенінською та Чорштинською виділяють ще декілька типів послідовностей, утворених у пере­хідній зоні від мілково­д­дя до глибин нижче CCD. В Україні П. з. про­стягається від кордону зі Словач­чиною до басейну р. Тересва, де занурюється під неогенові від­клади Закарпатської западини. Неогенові від­клади та вулканічні породи Вигорлат-Гутинського пасма місцями повністю пере­кривають П. з. з пів­ден­ного заходу в басейнах річок Уж, Латориця, Боржава та Ріка. У межиріч­чі Ужа та Боржави П. з. на пів­нічному сході межує з Зовнішніми (Флішевими) Карпатами. У межиріч­чі Боржави та Тересви П. з. на пів­нічному сході контактує з палеогеновим флішем Монастирецького покриву, що облямовує з пів­ден­ного заходу Мармароський кри­сталічний масив та його осадову оболонку включно з Мармароською кліповою зоною. Тобто, П. з. на пів­ден­ному сході вклинюється між Центральними Східними Карпатами (Мармароський масив) і Центральними Західними Карпатами.

П. з. складена нижньоюрськими вапняками, місцями пісковиками та гравелітами; середньо-верх­ньоюрськими вапняками (зокрема й кріноїдними або збагаченими амонітами); титон-неокомськими пелітоморфними вапняками з прошарками кременів (свалявська світа); апт-сеноманськими зеленими, сірими з рожевими прошарками мергелями (тисальська світа); турон-маастрихтськими пере­важно червоними мергелями й аргілітами (зокрема й глоботрункановими мергелями), що заміщуються флішем ярмутської світи у верхах свого роз­різу. Більшість цих від­кладів, вірогідно, від­носяться до Чорштинської послідовності або до близьких до неї утворень. Вони зі структурною незгідністю пере­криті еоценовими конгломератами, гравелітами, піскувато-глинистими верствами (вульховчицька світа). Юрсько-неокомські вапняки формують кліпи, що облямовуються пластичними мергелями тисальської і пухівської світ. По суті, кліпи і їх оболонка формують меланж (тектонічну суміш), заверше­н­ня формува­н­ня якого фіксується незгідним заляга­н­ням еоценових конгломератів вульхівчицької світи.

Осадовий басейн Пенінського кліпового поясу зародився в ран­ній юрі у рифтовій зоні, утвореній при від­ділен­ні мікроконтиненту (пів­нічної частини терейну Алькапа, куди входив масив Центральних Західних Карпат) від Євразійського континенту. В середній юрі у даному басейні ви­окремилися Чорштинське під­ня­т­тя та Пенінський (sensustricto) глибоководний басейн, роз­міщений між цим під­ня­т­тям і масивом Центральних Західних Карпат. Пенінський глибоководний басейн був частиною Альпійського Тетису і можливо під­стелювався океанічною корою. Протягом пізньої крейди — ран­нього палеогену басейн Пенінського кліпового поясу по­ступово закривався внаслідок субдукції основи седиментаційного басейну під масив Центральних Західних Карпат. Осади були повністю зірвані зі своєї основи, при цьому мілководні і глибоководні седиментаційні послідовності були дуже зближені та насунені одна на одну, місцями пере­творені в меланж. Так сформувалася насувна споруда — акреційна призма, що в палеогені стала пів­ден­ною окраїною Зовнішньокарпатського флішевого басейну. При пізніших рухах внаслідок повної колізії (зі­ткне­н­ня) мікроконтинентів (Алькапа та Тисія-Дакія) з Європою Пенінський кліповий пояс за­знав інтенсивного стискува­н­ня та зсувних деформацій, значно звузився, внаслідок чого утворилася сучасна його структура.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю