Карпатська складчаста система
КАРПА́ТСЬКА СКЛАДЧА́СТА СИСТЕ́МА — геологічна структура в межах Альпійської геосинклінальної області Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Виникла у результаті альпійської складчастості (кайнозойської). У Карпат. горах виділяють дві осн. тектон. зони — Зовнішніх Карпат і Внутр. Карпат, які облямовані Передкарпатським прогином та Закарпатським прогином. Карпати Українські — це переважно Зовн. Карпати, оскільки друга зона тут глибоко опущена та прихована під неоген. відкладами. Природ. межею між Зовн. Карпатами та Закарп. прогином є Пенінська зона (Стрімчакова). У геол. будові території переважають товщі крейд. та палеоген. флішу — пісковики, алевроліти й аргіліти; трапляються виходи юрських вапняків (Пенін. зона) та палеозой. кристаліч. сланців (Мармарос. зона). Укр. Карпати є середньовисот. горами та не досягають сніг. лінії. Найбільші підняття вершин. поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Ґорґан (1836 м). Сучас. рельєф утворився внаслідок нерівномір. новіт. піднять (в пліоцені — четвертин. періоді) й ерозій. розчленування. Менша стійкість фліш. порід проти денудації — причина типових для Карпат згладжених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристаліч. порід Мармарос. масиву зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребнями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоцен. зледеніння — кари, льодовик. цирки, трогові долини та морени. Пенін. зону характеризує наявність числен. скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейд. віків у вигляді ізольов. стрімчаків. Більшість заповід. масивів розташ. у складчастій області, переважно у зоні Зовн. (фліш.) Карпат (Чорногір., Свидовец., частково Угольсько-Широколужан. заповідні масиви, регіон. ландшафт. парк «Стужиця»), а також у Мармарос. зоні (Мармарос. масив і Кузійський масив) та зоні Пенін. стрімчаків (пд. частина Угольсько-Широколужан. масиву). Лише масив Нарцисів долина та ботан. заказники Чорна гора і Юлівська гора розташ. поза поясом складчастих Карпат — в області Закарп. внутр. прогину (Хуст.-Солотвин. улоговина та Вулканічні Карпати).
Рекомендована література
- Черниш О. П. Геоморфологія УРСР. Л., 1962;
- Гофштейн И. Д. Неотектоника Карпат. К., 1964;
- Круглов С. С., Смирнов С. Е., Спитковская С. М. и др. Геодинамика Карпат. К., 1985;
- Кравчук Я. С. Геоморфологія Передкарпаття. Л., 1999;
- Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. К., 2001.
Завантажити статтю
