ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Петрицький Михайло Костянтинович

ПЕТРИ́ЦЬКИЙ Михайло Костянтинович (05. 11. 1865, м. Копичинці, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 15. 02. 1921, Харків) — підприємець, меценат, громадсько-політичний діяч. Закінчив учительську семінарію в Тернополі (1886) та комерційні курси у Львові. Спочатку вчителював на Жидачівщині (нині Львівська обл.), згодом зайнявся торгівлею і став успішним та впливовим українцем-підприємцем у Галичині. Брав участь у громадсько-політичному житті як член Української радикальної партії, зокрема влітку 1902 організував страйковий комітет і його роботу в Гусятинському, Теребовлянському, Скалатському повітах, за що був заарештований. Пізніше вступив до Української національно-демократичної партії, від неї 1907 і 1911 обирався послом (депутатом) до австрійського парламенту, де послідовно відстоював інтереси українців Галичини. Підтримував створення і діяльність українських економічних товариств, передусім філій «Народної торгівлі» та «Сільського господаря». Був щедрим меценатом «Просвіти» і національної школи, власним коштом утримував українську приватну 6-класну гімназію в Копичинцях. Заснував і 1902—07 видавав у Львові ж. «Гайдамаки», що мав виразне ідейно-політичне і патріотичне спрямування та відіграв певну роль у пробудженні національної свідомості українців, особливо молоді. Започаткував вихід «Бібліотеки українських письменників», в якій друкували дешеві книги для народу. Автор брошур «Польсько-руські відносини в Галичині» (1907) і «Три виновники замаху Січинського» (1908). Під час 1-ї світової війни, коли російська армія окупувала Східну Галичину, перебував у краї, влітку 1917 вивезений як заручник у Вінницю, повернувся додому через рік. Учасник Конституанти 18—19 жовтня 1918 у Львові, з проголошенням ЗУНР — делегат Української національної ради, брав участь в її засіданнях у Львові та м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Не обіймаючи державних постів у виконавчій владі ЗУНР, співпрацював з урядом щодо вирішення нагальних економічних проблем. Разом з УГА і керівництвом ЗУНР перейшов у липні 1919 в Наддніпрянську Україну, перебував при штабі 3-го Галицького корпусу. Після створення Червоної УГА в лютому 1920 публічно звинуватив більшовицьких діячів В. Затонського і В. Порайка у тому, що вони «ведуть галичан ложною дорогою». Заарештований чекістами та ув’язнений у Харкові, де й загинув: за однією версією, помер від виснаження та хвороб, за іншою — закатований або розстріляний.

Літ.: М. Петрицький та більшовики // Український скиталець. 1921. Ч. 9; Левицький К. Українські політики 1907—1914 р.р. Михайло Петрицький // Діло. 1937, 13 берез.; Лисий В. Михайло Петрицький // Істор.-мемуар. зб. Чортків. округи. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1974; Гуцал П. Подвижництво Михайла Петрицького // Вільне життя. 2005, 5 листоп.; Його ж. Знищений більшовицьким режимом у 1921 році // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Кн. 2. Т., 2012.

П. З. Гуцал

Рекомендована література

  1. М. Петрицький та більшовики // Український скиталець. 1921. Ч. 9;Google Scholar
  2. Левицький К. Українські політики 1907—1914 р.р. Михайло Петрицький // Діло. 1937, 13 берез.;Google Scholar
  3. Лисий В. Михайло Петрицький // Істор.-мемуар. зб. Чортків. округи. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1974;Google Scholar
  4. Гуцал П. Подвижництво Михайла Петрицького // Вільне життя. 2005, 5 листоп.;Google Scholar
  5. Його ж. Знищений більшовицьким режимом у 1921 році // Реабілітовані історією. Тернопільська область. Кн. 2. Т., 2012. Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Петрицький Михайло Костянтинович / П. З. Гуцал // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-880402

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2023

Дата останньої редакції статті:

2023-09-14

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

880402

Кількість переглядів цього року:

6

Схожі статті

Донцемент
Підприємcтва  | Том 8 | 2008
Г. Г. Чугуєва
Нумізматика і фалеристика
Періодика  | Том 23 | 2021
А. В. Богушко
Бігус
Людина  | Том 2 | 2016
С. О. Плахотнюк

Нагору