Подляшецький Ярослав Северинович

ПОДЛЯШЕ́ЦЬКИЙ Ярослав Северинович (27. 01. 1888, с. Турильче, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — ?) — правознавець, громадсько-політичний діяч. У 1907 закінчив гімназію в м. Бучач (нині Чортківського р-ну), вивчав право у Львівському університеті. До 1914 проходив адвокатську практику в містах Галичини, 1916 здобув ступінь доктора права у Віденському університеті. Відтоді постійно проживав у Відні. Після створення Є. Петрушевичем 25 липня 1920 Колегії уповноважених Диктатора (КУД) ЗУНР — помічник уповноваженого зі справ преси та пропаганди О. Назарука, від серпня 1921 — референт для зв’язку з краєм із правами уповноваженого брати участь в роботі КУД ЗУНР із вирішальним голосом у справах зв’язку з краєм, від січня 1923 — урядовець відділу преси і пропаганди в штаті уповноваженого закордонних справ. Виїжджав у Закарпаття для налагодження контактів екзильного уряду з Галичиною. Як член КУД ЗУНР 1 листопада 1921 підписав звернення Української національної ради «До українців Галицької землі». Входив до Галицької секції виконкому Всеукраїнської національної ради (1921), очолював Закордонну групу Української радикальної партії у Відні. Член головної ради, президії, віцепрезидент Західноукраїнського товариства Ліги Націй (1922–24). Після припинення діяльності КУД ЗУНР 30 квітня 1923 залишився у Відні, друкував статті у г. «Український прапор». Подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Євген Коновалець і його доба. Мюнхен, 1974;
   Google Scholar Internet
2. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: Док. і мат. Т. 2. Ів.-Ф., 2003;
   Google Scholar Internet
3. Павлишин О. Закордонна група Української Національної Ради у Відні (1919–1923 рр.) // Галичина. 2014. Ч. 25–26.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю