РОКИТЯ́НСЬКИЙ Ігор Іванович (10. 07. 1931, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1976), професор (2013). Державна премія України в галузі науки та техніки (2005). Закінчив Ленін­градський університет (1953). Працював 1957–65 в Ін­ституті фізики Землі АН СРСР (Москва); 1965–92, 1999 та від 2004 — в Ін­ституті геофізики НАНУ: 1983–88 — завідувач лабораторії електромагнітних досліджень, 1988–92 — провід­ний науковий спів­робітник, 1999 — головний науковий спів­робітник, від 2004 — старший науковий спів­робітник; 1992–94 — провід­ний науковий спів­робітник Науково-виробничої фірми «Атон»; 1994–98 — головний науковий спів­робітник Національного науково-дослідного центру оборон­них технологій і воєн­ної без­пеки України; 2001–03 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту магнетизму НАНУ (усі — Київ). Наукові інтереси: просторово-часові дослідже­н­ня гео­електромагнітних варіацій у різних додатках; ви­вче­н­ня особливостей просторово-часового роз­поділу провісників землетрусів та виділе­н­ня електромагнітних провісників конкретних землетрусів; роз­виток методології, теорії та методики дослідже­н­ня електро­провід­ності земної кори та верх­ньої мантії; поясне­н­ня природи пів­нічно-пів­ден­ної асиметрії роз­поділу суші і моря на Землі.