ПАВЛЕ́НКО Леонід Васильович (23. 04. 1970, с. Бондарівка Коростенського р-ну Житомирської обл.) — живописець. Чоловік М. Орлової. Премії імені М. Дмитренка (1998, 2000–01). Член НСХУ (2003). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2002; викладачі О. Лопухов, Г. Ягодкін), стажувався в творчих майстернях асистентури при ній (2002–05; викладач В. Гурін). Працював старшим викладачем Київського ін­ституту декоративно-прикладного мистецтва (2008–17). Від­тоді — на творчій роботі. Створює пере­важно пейзажі, а також тематичні сюжетні композиції, натюрморти (здебільшого зображує квіти), рідше порт­рети. Для творів П. характерний осмислений від­бір найсут­тєвішого, необхідного для максимального втіле­н­ня в матеріалі образної теми; домінують «звучні» кольори; від­чутний потяг до декоративності. Роботи вирізняються невимушеною побудовою композиції, впевненими лініями, злагодженістю ритмів та кольорових акцентів. Учасник обласних, всеукраїнських і між­народних мистецьких ви­ставок від 2000. Персональні — у Києві (1999, 2002, 2006 — разом з дружиною, 2014 — дві екс­позиції спільно з нею, 2015–16, 2021–22), Житомирі (2006), Чернігові (з дружиною), Пекіні (обидві — 2007). Деякі роботи зберігаються в Запорізькому та Чернігівському художніх музеях, зі­бран­ні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Художньому музеї Т. Шевченка в Пекіні.