Павленко Леонід Васильович
ПАВЛЕ́НКО Леонід Васильович (23. 04. 1970, с. Бондарівка Коростенського р-ну Житомирської обл.) — живописець. Чоловік М. Орлової. Премії імені М. Дмитренка (1998, 2000–01). Член НСХУ (2003). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2002; викладачі О. Лопухов, Г. Ягодкін), стажувався в творчих майстернях асистентури при ній (2002–05; викладач В. Гурін). Працював старшим викладачем Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва (2008–17). Відтоді — на творчій роботі. Створює переважно пейзажі, а також тематичні сюжетні композиції, натюрморти (здебільшого зображує квіти), рідше портрети. Для творів П. характерний осмислений відбір найсуттєвішого, необхідного для максимального втілення в матеріалі образної теми; домінують «звучні» кольори; відчутний потяг до декоративності. Роботи вирізняються невимушеною побудовою композиції, впевненими лініями, злагодженістю ритмів та кольорових акцентів. Учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних мистецьких виставок від 2000. Персональні — у Києві (1999, 2002, 2006 — разом з дружиною, 2014 — дві експозиції спільно з нею, 2015–16, 2021–22), Житомирі (2006), Чернігові (з дружиною), Пекіні (обидві — 2007). Деякі роботи зберігаються в Запорізькому та Чернігівському художніх музеях, зібранні Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Художньому музеї Т. Шевченка в Пекіні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Зима» (1994, 1996), «Квітневе мерехтіння» (1995), «Натюрморт» (1996), «Берези», «Натюрморт із ромашками» (обидва — 1997), «У кримських горах», «Вересень» (обидва — 1998), «Видубецький монастир. Київ» (1999), «Терниста дорога», «Інкрустовані тіні», «Натюрморт із Жар-птицею» (усі — 2000), «Михайлівський золотоверхий», «Біле мереживо» (обидва — 2001), «Світ Марії» (2002), «Біля Нижніх печер», «На розі Прорізної», «Срібний день» (усі — 2004), «На річці Рось» (2008), «Натюрморт із бабусиним рушником», «Чорнобривці», «Мамина хустка» (усі — 2011), «У білих лапах зими» (2012), «Зимова казка», «Жовто-блакитний натюрморт» (обидва — 2013), «Сонцепоклонники» (2015), «Різдво в Києві» (2016), «Древлянські вартові», «Кленова стежка» (обидва — 2017), «Квітне люпин» (2021), «Весна в Нагуєвичах» (2022), «Обпалені війною» (2023).
Рекомендована література
- Корниенко Л. Леонид Павленко. Поэзия цвета // Стиль и дом. 2005. № 6;
- Могилевський В. Пейзажист поневолі // Художники України. 2006. № 37;
- Павленко Леонид Васильевич: Альбом [китай. та рос. мовами]. Пекин, 2007;
- Онопа А. «Картини створюю з любов’ю...» // Культура і життя. 2014, 21 берез.