Падалко Лідія Олександрівна

Визначення і загальна характеристика

ПА́ДАЛКО Лідія Олександрівна (25. 05. 1921, м. Жмеринка Подільської губ., нині Вінницької обл. — 20. 11. 2000, Київ) — хоровий диригент, педагог. Заслужена артистка УРСР (1954). Учасниця 2-ї світової війни. Навчалася у Білоруській сільськогосподарській академії (м. Горки Могильовської обл., 1938), Одеському сільськогосподарському інституті (1939), водночас займалася на вокальному і фортепіанному факультетах Одеської вечірньої консерваторії. Закінчила диригентсько-хоровий факультет Київської консерваторії (1950; кл. М. Вериківського). 1947 — концертмейстер хору, 1948–64, 1970–74 — художній керівник академічної хорової капели Київського політехнічного інституту. 1956–59 — викладач, завідувач кафедри музичної освіти Київського педагогічного інституту; 1959–64 — старший викладач кафедри хорового диригування Київської консерваторії; 1964–70 — директор, керівник студентського хору, від 1970 — викладач Київського музичного училища імені Р. Ґлієра. Ще студенткою ініціювала створення хорової капели Київського політехнічного інституту, основним виконавським напрямом якої стала акапела. Завдяки П. колектив з перших років існування став лідером студентського хорового руху України, лауреатом міського і республіканського оглядів самодіяльних колективів і олімпіад вишів, неодноразово (від 1956) брав участь у студентських святах пісні «Гаудеамус» (м. Тарту, Естонія) та хорових конкурсах «Ювентус» (м. Каунас, Литва). 1960 капела була лауреатом Всесоюзного конкурсу в Москві й отримала звання «народна». У колективі розпочало творчий шлях чимало професійних музикантів, зокрема А. Мокренко, В. Дубок, О. Жигун, В. Триліс. З колишніх учасників капели 1991 створено Народну хорову капелу імені Л. Падалки (художній керівник — О. Жигун).

Завантажити статтю